Tag Archives: Просвіта

Татомир Володимир, підхорунжий УГА

Володимир Татомир, 1920

Володимир Татомир (пластове псевдо “Мама-сварка”) народився в с. Лужок Долішній Дрогобицького повіту 14 липня 1902 року.

Виступи пластунів на національних торжествах

Похід пластунів на святі Матері, Хуст, 17 травня 1936

Можемо сміло сказати, що ані один прояв народнього життя закарпатських українців не відбувся без пластунів. Пластуни завжди творили першу частину святкових походів при народніх маніфестаціях, при просвітянських з’їздах та інших всенародніх імпрезах.

Умови, в яких відроджувався Пласт на рідних теренах

Перший після віднови у 1990 р. пластовий табір, Рожанка, біля Славсько

Наприкінці 80-х років минулого століття в Українській PCP наростало національно-демократичне піднесення. До цього підштовхували наслідки горбачовських реформ (так званої перебудови): зростання політичної активности населення; зародження багатопартійности; підрив монополії КПРС на владу. Компартійні функціонери намагалися втримати важелі впливу на суспільство, однак їм

Перші спроби відновлення “Пласту” – 1988 рік

Свято Весни львівських пластунів, Бірки, 1991, фото Святослав Павлюк

Перші спроби відродження “Пласту” почалися у час перебудови та гласності, що стали реакцією свідомої частини української молоді на діяльність офіційних дитячо-молодіжних організацій радянської влади: жовтенят (діти віком 7-9 років), піонерів (діти віком 10-15 років), комсомольців (молодь віком 16-28 років). Усі

Про заснування Пласту на Волині

Засновники Українського Пласту на Волині - Т. Семенюк, Т. Довгалюк, В. Боровський

Перший пластовий осередок постав у містечку Олександрія Рівненського повіту (нині м. Олександрія Рівненської області) наприкінці 1922 року. Його заснували учні старших класів місцевої польської семикласної школи Володимир Боровський, Теодосій Семенюк, Теодосій Довгалюк.

З діяльності Пласту в Словаччині

Табір відвідали сестри Василиянки. 1998 р.

Пласт на Пряшівщині до 1939 р. Для розуміння специфіки умов, в яких перебуває українське автохтонне населення Східної Словаччини (Пряшівщини), необхідно доторкнутись до історичних та суспільно-політичних обставин національного життя українців Східної Словаччини протягом XX століття.

Василь Піпаш-Косівський: Пласт на Рахівщині

Спільне фото, табір УПЮ "Центр Європи", Станиця Рахів

У 20-30 роках XX століття при горожанських та деяких народних школах Рахівщини працювало дитячо-юнацьке спортивно-просвітницьке товариство “Пласт”. Його принесли сюди галицькі вчителі-емігранти, що потрапили в Закарпаття після розгрому польською армією незалежної Західно-Української Народної республіки (ЗУНР), тобто в 1919-1920 роках.

Василь Федак: з історії спорту на Закарпатті

СК «Русь» (Хуст) — чемпіон Закарпаття 1936—1938 років

1920-1940-і роки нашого століття для українців Закарпаття ознаменували собою період національного та культурного відродження. Соціально-політичні умови, звичайно, не надто сприяли цьому процесу, але й зупинити його не могли.

Напади на Пласт у Закарпатті, 1930

Скаутмайстер Леонід Бачинський

Говорячи про прихильників Пласту на Закарпатті, нам годі оминути теж і його противників. А було їх доволі — між своїми і між чужими.

З архіву: “Просвіта” та молодіжні патріотичні організації

Знайшов у архіві пл.сен. Юрія Керекеша один цікавий документ – лист закарпатської “Просвіти” до всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка з проханням не створювати нові патріотичні організації (зокрема – “Молоду Просвіту”) для молоді, а “взяти під опіку” – тобто активно