1970ті

Митрополит Філадельфійський Борис Гудзяк – учасник ЛШ 1977

Митрополит Філадельфійський Борис Гудзяк – учасник ЛШ 1977

Лісова школа – це назва пластового міжкрайового вишкільного табору під керівництвом Головної Пластової Булави, зорганізованого в Америці у 1964 р. із ініціативи куреня "Лісові чорти". Від 1993 р. Лісова школа відбувається щорічно в Україні і періодично в Америці. Основною метою Лісової школи є підготувати кваліфікованих булавних-інструкторів та бунчужних-провідників для таборів пластового юнацтва, які завжди будуть виконувати свої обов'язки згідно із кредо Абсольвента Лісової школи. Цю мету...

читати більше
Володимир Боровський: До історії українського Пласту на Волині

Володимир Боровський: До історії українського Пласту на Волині

Революція 1917 року захопила Волинь національно майже несвідомою. Тут траплялися тільки одиниці, що знали "…Хто вони? Чиї сини? Яких батьків? Ким, за що закуті?…". Моя власна родина виразної української національної свідомості теж не мала, хоч мої батьки походили із селянського роду з Поділля. Мій батько від 1907 року працював на Рівенщині як медичний фельдшер, і це зв’язало мене із цію частиною української землі. Вдома в нас вживалася як розмовна російська мова, хоч у кабінеті, у якому мій...

читати більше
Будучність Пласту: Інтерв’ю з Начальний Пластуном

Будучність Пласту: Інтерв’ю з Начальний Пластуном

Начальний Пластун, пл.сен. Юрій Володимир Старосольський - найвищий почесний репрезентант та ідейний провідник Українського Пласту народився у Львові в 1907 році. За званням він адвокат і професор права, працює в Конгресовій Бібліотеці Вашингтону, де й живе постійно з дружиною Оксаною і дочкою Анною. Начальний Пластун вступив до Пласту в 1923 році та є членом куреня УПС "Лісові Чорти". Він відзначився своєю працею в різних ділянках пластування і є автором чисельних статтей та нарисів на...

читати більше
Тимчишин Микола, лікар, політв’язень

Тимчишин Микола, лікар, політв’язень

Народився 15 травня 1908 року у с. Негівці Калуського повіту. Навчався у Станиславівській гімназії (матура 1926 року). У гімназії став членом 11 куреня ім. І. Мазепи, іменований пластуном розвідчиком 26.02.1922 року. За даними Володимира Макара, курінний у 1925/26 пластовому році. Після складення матури не поновив членство в Пласті. Закінчив медичний факультет Львівського університету (1932). Здобув ступінь доктора медицини. Член Українського лікарського товариства від 1933 року. Відбув...

читати більше
Ратич Олекса, археолог

Ратич Олекса, археолог

Олександр Володимир Ратич, син Онисима, народився 3 травня 1906 року в с Берездівці Бібрецького повіту (тепер Миколаївський р-н Львівської області). Належав до 11 куреня ім. гетьмана І. Мазепи у Станиславові, згодом зв'язковий 16 куреня ім. Короля Данила (Станиславів). Член 2 самостійного гуртка К.О.З.О 1 куреня УСП ім. Ф. Черника, у 1927—1930 рр. член 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги», курінний вікарій (суддя), секретар Головної Управи Уладу Новиків (1926—1927). Навчався у школі рідного...

читати більше
Ерденбергер Володимир-Дуко

Ерденбергер Володимир-Дуко

Ерденбергер Володимир (11 квітня 1908 - 21 лютого 1976 р.) - визначний громадський діяч, один з організаторів Пласту в Британській зоні окупації Німеччини. Пластову Присягу склав у Стрию 1922 року. Учасник мандрівних та вишкільних таборів у Горганах. Зв'язковий УПУЮ 51 пластового куреня у Львові (1926), член КПС в Німеччина (1947). Закінчивши гімназію в Стрию 1926 р., студіював хемію у Львівській державній політехніці й у 1936 р. одержав диплом інженера. За рік перед закінченням гімназії став...

читати більше
Ганка Коренець: До питання ідейних основ пластового виховання

Ганка Коренець: До питання ідейних основ пластового виховання

Понад 50 років діє Пласт у різних життєвих і політичних обставинах серед української спільноти. Пластова концепція виявилася успішною, вона служила потребам української нації в ділянці виховання молодих українських поколінь. Пластове виховання проходило на точно визначених ідейних основах, сформульованих у трьох головних обов'язках пластуна, до виповнювання яких пластун зобов'язувався своєю пластовою присягою. Ці ідейні основи, незмінні упродовж цілої безпереривної дії Пласту, формували...

читати більше
Великодня писанка

Великодня писанка

Здається, нічого не здобуло такої великої популярності і захоплення серед чужинців у всіх місцях нашого поселення поза межами України, як українські писанки. Усі ми до цього спричинилися, а вже зокрема наші пластуни, які пильно вивчали і вивчають це мистецтво. Спершу ми обдаровували взаємно писанками своїх найближчих кожного Великодня, опісля писанка — це був найкращий подарунок для наших приятелів-чужинців, а далі появилися підручники писання писанок англійською мовою, почалися прилюдні...

читати більше
Ісаїв Петро Маркіян, історик Церкви

Ісаїв Петро Маркіян, історик Церкви

Петро Маркіян Ісаїв, син о. Івана і Ольги Филипів, народився 26 січня 1905 року в с. Ліски Коломийського повіту. Навчався в Станиславівській українській гімназії. Член 11 полку (куреня) ім. І. Мазепи, здобув ступінь скоба. Провідник 11 полку у 1923-24 рр. Після закінчення гімназії вступив до Львівського університету. У той час належав до львівського 1 куреня УУСП ім. Ф. Черника, а згодом — до 3 куреня УУСП «Лісові Чорти». Член ВПК — секретар, референт преси, педактор «Молодого життя»...

читати більше
12 січня – День українського політв’язня

12 січня – День українського політв’язня

День українського політв'язня на пропозицію В. Чорновола відзначався в політичних таборах і тюрмах та на засланні 12 січня, починаючи з 1975 р. У день початку другої хвилі арештів 1972 року політв’язні подавали політичні заяви і на знак протесту проти репресій, порушень прав людини, жорстокостей режиму оголошували одноденне голодування. Адміністрація таборів шукала приводів, щоб покарати учасників голодування. З 1983 р. відмова від їжі вже трактувалася як порушення режиму, за яке можна було...

читати більше
Надія Світлична: Різдво у в’язниці

Надія Світлична: Різдво у в’язниці

Протягом свого 4-річного ув'язнення мені припало тричі святкувати Різдво в умовах Мордовського концтабору для жінок. Дух земляцтва в таборах досить міцний; особливо на свята в'язні згуртовуються за традиціями рідного краю. З моїх землячок на той час було "старше покоління" не віком, а в’язничним стажем — 25- і 15-річники, такі як Дарка Гусяк, Марійка Пальчак, і "молода генерація" — шестидесятники Ірина Калинець, Стефа Шабатура, Ніна Строката. Десь посередині була Орися Сеник, що мала за собою...

читати більше

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.