Водно-мандрівний табір “Визволення” в Австралії, 1975

У половині 1975-го року “стукнуло” в голову декільком старшим пластунам зорганізувати мандрівно-водний табір. Зібрався страшопластунський табір “Брати Моуґлі” і почав плянувати й організувати так, щоб табір відбувся в часі різдвяних вакацій від 20 до 29 грудня.

Плянували мати 20 учасників, але батьки юнаків боялися пускати хлопців тому що ріка, яку “Моуґлі” вибрали на мандрівку, небезпечна та дуже ізольована.

Переглянути відео з мандрівки

Це ріка “Шоалгавен” і пливе вона приблизно сто п’ятдесят миль на південь від Сіднею. Вона пливе між горами і скелями 2000 стіп висоти і спадає від 950 до 50 стіп від рівня моря. Від плянованого місця початку мандрівки до її кінця було яких п’ятдесят миль. Дістатись до ріки внизу можна лише у двох місцях так, що в разі випадку треба було б принаймні 2 днів, щоб дістати поміч. Саме через це на мандрівку вибралося лише 2 юнаків з Вікторії і двох юнаків та чотири старші пластуни із Сіднею. Човнів було в нас чотири.

У п’ятницю 19 грудня 1975 року виїхав на табір перший гурток із Сіднею. Після чотирьох годин їзди автом заїхали до місця, де мали зносити човна та баґаж до ріки. Стежка до ріки крутилась 2000 футів униз на віддалі півтори милі. Юнаки зносили речі до 10-ої години вечора. Човни треба було тягнути по камінні, бо стежка була надто стрімка, щоб можна було їх нею нести.

У суботу приїхали старші пластуни і кінчали зносити своє майно до ріки. Юнаки були перевтомлені. Навіть Микола Іванцьо, який ніколи не відмовлявся від праці, а до того міцний, як віл, нарікав — а мандрівка ще не почалася…

У неділю притягнули останній човен, а о 12-тій годині комендант ст. пл. Євген Сверидів офіційно відкрив наш табір п. з. “Визволення”. До другої години ми були готові вирушати. Всі були веселі й повні оптимізму. Але переїхали три пороги на ріці і мало не втратили одного човна — він перевернувся на бистрому порозі й зробив немов греблю на ріці. Але якось вдалося його врятувати, заки ще тиск води його мав час розломити.

Вкоротці другий човен розбився і набрав води — і це змусило нас розтаборитися. Так першого дня ми переплили лише 2 милі.

На другий день ми вже переплили 7 миль по порогах і зупинились на обід у “Блокап Джордж”, де скелі вистають вгору з води 1000 стіп майже вертикально, а вода глибока, аж чорна. День пройшов багато легше, ніж перший, бо ми були обережніші.

На черговий день ми вирішили піти на мандрівку й оглянути цікавий терен, повний печер, і зайнятись на зміну альпіністикою — але спершу мусіли полатати човни. В часі цієї праці ми побачили, що нам не вистачить матеріалу на те, якщо далі будемо так часто розбивати човни. Треба було повідомити про це нашого інтенданта ст. пл. Юрка Вовка, якого ми мали зустріти день пізніше з харчами на другу частину мандрівки. Найближчий телефон був у віддалі 15 миль. Треба було видряпатись 2000 стіп угору та зайти до найближчого містечка, що положене 13 миль від нашого табору. Ми вирішили тягнути соломки. Ті два, що витягнули короткі, програли й мусіли іти. їм до товариства постановив піти наш комендант Євген.

Вернулись перед самим вечором. Ті, що залишилися, наловили в ріці риби, і ми повечеряли.

Водно-мандрівний табір "Визволення" в Австралії, 1975

Вкінці чергового дня ми зустрілися з нашим інтендантом і.., о Боже! — там були дівчата! А ми їх не бачили п’ять повних днів! Видряпалися ми знову з долини 2000 стіп і забрали наші харчі на дальшу мандрівку. Наш силач Микола вирішив побити рекорд і напакував наплечник вагою щонайменше 100 фунтів так, що треба було двох таборовиків, щоб завдати йому його на плечі. З цим тягарем він погнався вниз і зробив цю дорогу за 16 хвилин, але опісля цілий вечір нарікав, що натягнув м’язи.

Знова ми рушили в дальшу мандрівку другого дня, але проплили щойно яких двісті метрів, як тут каміння пробило один човен. Всі мусіли зупинитися на годину, щоб його полатати. Протягом того дня човен “Адмірала Шварца” (коменданта) перевернувся принаймні 10 разів, а решта не багато менше. До кінця того дня всі човни були такі пошкоджені, що треба було провести загальну направку.

Субота — день відпочинку від води. Майже цілий день латали човни. У цей день ми їх “охристили”: “Журавель”, “Ванна”, “Тріскос” і “Шкірос”.

Водно-мандрівний табір "Визволення" в Австралії, 1975

Наступного ранку ми виїхали не дуже пізно і проплили 12 миль. Спершу були прекрасні пороги, а далі вода пласка — де-не-де переїхали через поріг, бо річка ставала вже широка. Пливучи кругом закруту річки, ми нагло натрапили на величезну, недокінчену греблю, може півмилі завширшки. Греблю вже будували 4 роки, а ми про неї не знали і вона не була зазначена на нашій старій мапі. Наше щастя, що гребля не була докінчена — ми могли перенести наші човни без великої турботи. Вода нижче греблі була каламутна і покрита оливою — не можна було бачити дна, навіть як човни дотикали дна в неглибокій воді. Через це пороги були небезпечні. Тільки страх, щоб не перевернутися в річку, врятував нас, бо змусив нас веслувати по порогах з великою швидкістю, силою і обережністю.

Підходив вже вечір і сонце заховалось за гори. Але вода була далі брудна. На карті ми бачили малий струмочок на милю дальше — доїхали до нього, бо думали, що зможемо дістати чисту воду до пиття, а тимчасом він зовсім висох! За півгодини стало вже зовсім темно, та ми постановили розбити табір в першому догідному місці. Перед повним сумерком встигли поставити шатро, а вечерю вже варили в темноті. Всі були розчаровані і сердиті, втомлені після довгого дня. Природа після греблі також зовсім змінилася, вже не було того прекрасного лісу і чистої води, як у перших днях мандрівки. Вода тепер була брудна з оливою, а по берегах лежали мертві корови, знищені речі та старі баняки.

Вранці ми встали і швидко спакували наше “барахло”, щоб якнайскоріше втекти з цього неприємного місця.

Під час пакування почалося “словне повстання” проти “Адмірала Шварца”, але він скоро це повстання “здушив”, як пристало на доброго провідника. А ми думали залишити його зв’язаним, щоб з’їли його мухи (яких там було багато) і щоб загинув у муках — але роздумались, тому, що не хотіли слухати, як доросла людина “реве та стогне”.

Вода ставала поволі чистіша, пороги теж траплялися рідше, і ніхто не перевернувся, за винятком Тіма і Данила Монджейовських у “Шкіросі”, які під час цілої мандрівки рідко перевертались, а щойно останнього дня це їм трапилося аж п’ять разів.

Водно-мандрівний табір "Визволення" в Австралії, 1975

Від обідньої перерви ми вже зустрічали людей, бо річка пливла біля доріг — ми верталися до цивілізації.

Десь за милю від кінця мандрівки за нами почали веслувати в човнах дівчата у “бікіні” — але ми дівчат так довго не бачили, що тікали від них. П’ятсот метрів перед кінцем мандрівки почали перегони — хто перший її закінчить. “Ванна” і “Шкірос” швидко відпали у перегонах, а “Тріскос” і “Журавель” гнались майже до кінця.

Хлопці в “Тріскосі” так швидко і пильно веслували, що забули керувати човном і в’їхали прямо в берег ріки.

Така була наша мандрівка. Ми були раді, що вона закінчилась щасливо, але не були раді, що приїхали назад, покинули таке гарне місце і перервали такі цікаві переживання.

На закінчення нашого опису цього небуденного пластового табору хочемо скласти нашу спеціяльну подяку тим особам, без яких не була б можлива наша мандрівна, а це: панам Ч. Кабанові, Монджеєвському, Молочникові, ст. пл. Юркові Вовкові, ЛЧ, як також Пластовим Станицям у Сіднею і Мельборні за їхню співпрацю і фінансову поміч. А батькам дякуємо за їхню турботу за нас!

З архіву списали
пл. розв. Тарас Мацібурно і пл. скоб Т. Монджейовський

Джерело: Юнак, листопад 1976

2 коментарі

  1. Ярослав Соловій, БМ

    Дуже цікаві спогади пластового братерства із Куреня УСП “Брати Моуглі“, з’єднані Курені УСП і УПС якого в цьому 2021 році відзначатимуть 70-ліття свого існування.

    Відповісти
    • Андрій Ребрик

      дякую за коментар!

      радо опублікуємо історію куреня БМ у нашому проєкті!

      якщо маєте матеріали, фото та ін – перешліть нам, будемо вдячні!

      Відповісти

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую тебе підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This