Свіжоспечені «Лісові Чорти» Львова, щойно повернувшись з «Лісової Школи» Петра Содоля, зажадали поділитися набутим за океаном досвідом з пластунами в Україні. Не мали ще права проводити повноцінну ЛШ, тож зголосили проведення ВПП – Вишколу Практичного Пластування.

Час проведення – початок травня 1992 р.Б., місце – урочище Гнилий Потік недалеко від Славська. Перелік особистого виряду – ВСЕ, від намету до запасу харчів на тиждень.

Я постарався виконати ввесь перелік виряду, тому тільки завдяки давньому досвіду мандрівок Карпатами допер-таки свого «колобка» (наплічник Абалакова) від Славського вокзалу до Гнилого Потоку. Так сталося, що в свої 37 років я виявився найстарішим учасником, та ще й з «капелюхом» заступника голови КПСтаршини. Не дивно, що зустріли мене дещо насторожено. Правда, після викладення на «загальний котел» приволочених чесно харчів, настороженість почала розвіюватися. Тим паче, що далеко не всі учасники ВПП подбали про харчовий виряд…

Травень 1992. Перший вишкіл практичного пластування (ВПП). Урочище Гнилий потік, що біля Славська

Нашими інструкторами стали ті, хто сам був учнем в Содоля ще зовсім недавно. Тому ретельності і строгості «професорам» не бракувало. Піонірка, впоряд, куховарення, алярми денні і нічні, руханки по холодній травневій росі, – далеко не повний перелік «вправ», які нам доводилося виконувати. Не обтяжені мобільниками, особливого значення ми надавали освоєнню сигналізації та морзівці.

Очевидно, не все вдавалося. В нічному алярмі всі отримали «мінус» за сигналізацію: і ті що передавали морзівку, і ті, що її приймали. Підозріваю, що й екзаменатори були в морзівці «не дуже»… Куховарили по черзі. Я, попри всі старання, не отримав найвищого балу, бо не всім сподобався приготовлений на обід салат з молодої кульбаби та «компот» з первоцвіту.

Травень 1992. Перший вишкіл практичного пластування (ВПП). Урочище Гнилий Потік. Стоять зліва “Паганель” (Львів) та Ярко Кардаш?, Ангеліна Кліщ….. в центрі з вусами Андрій Колос (Житомир). Сидять справа наліво : Кульбас, Володя Олійник?, Нестор Дацишин, крайня зліва Наталка Скасків. Світлив Ігор Крочак?

Жили в наметах, зі мною був Ігор Крочак з Тернополя. Погода нас «тішила» в широкому травневому діапазоні – з дощами та приморозками. Вічно мокрі та «ароматні» шкарпетки… тут мені знадобився армійський досвід користування онучами та кирзаками.

Окремо хочу відзначити мужність та витривалість дівчат, – Ангеліни, Наталі та інших, які проходили штучні та природні тарапати вишколу нарівні з хлопцями. Це вже потім в Україні запрацювали по окремо ЛШ та ШБ, але прообразом їх, прелюдією, став отой найперший ВПП далекого 1992 року.

… Через два місяці в Шумських лісах на Тернопільщині запрацював Крайовий табір «Клич Лицарів», яким провадили Ігор в якості бунчужного та я керманичем виховної програми, – свіжоспечені «професори» практичного пластування… 🙂

Текст: пл.сен. Віталій Окуневський, ЦМ