9 грудня 2019 р. у Торонто в Українсько-Канадському Осередку Опіки на 88-му році життя відійшов на Вічну Ватру Іван-Ростислав Винницький – визначний науковець, громадський та пластовий діяч, член куреня “Лісові Чорти”. Висловлюємо щирі співчуття його родині та друзям.

Винницький Іван-Ростислав народився 4 листопада 1932 року в с. Яблонів (зараз — Чортківський район Тернопільської області). Воєнні лихоліття привели Винницьких до Відня, де радянською розвідкою був арештований голова родини Юліян Винницький (Юліян Винницький відбув 10 років заслання а Сибірі, повернувся до Галичини, де і помер, похований на цвинтарі у смт. Зимна Вода).

Разом з мамою Ярославою Сатурською Винницькою та братом Левом Іван еміґрував до Канади (1948). Тут закінчив Університет Макгілла (1956). Здобув ступінь доктора металургії у Торонтському університеті (1968). Працював інженером у International Nickel Co. of Canada (1956–59) та Du Pont of Canada Ltd (1959–64). У 1969–1995 роках – професор хімічної інженерії, від 1995 року – ад’юнкт-професор Університету Ватерлоо (провінція Онтаріо, Канада). Провадив наукові дослідження у таких сферах: агломерація порошків, хімічних реакцій у твердому стані; феномени у реакторах «packed bed»; інтенсивне висушування пористих гранул; математичне моделювання. Організатор і керівник Світового наукового конгресу Agglomeration 1985, засновник і голова відділів Клубу професіоналів і підприємців, Конгресу українців Канади у м. Кіченер, голова Української кредитової спілки в м. Садбурі (1957–1959).

Активний діяч Пласту, зокрема:

• у 1950 році був бунчужним новацького табору на оселі “Україна”, біля Монтреалю;
• у 1960 і 1962 роках організовував одні з перших канадських лещетарських таборів;
• у 1962 році був заступником коменданта Ювілейної Міжкрайової Пластової Зустрічі (ЮМПЗ) з нагоди 50-ліття Пласту на оселі “Вовча Тропа” в США;
• у 1970 був комендантом Крайової Пластової Зустрічі (КПЗ) “Шляхами Піонерів” в Манітобі, Канада
• у 1971-1974 – заступника голови КПС Канади у виховних справах;
• У 1976 – адміністратор юнацьких крайових пластових таборів у Канаді;
• у 1985-1988 – Голова Конґресової Комісії Пластового Конґресу 3-го
• у 1992–1994 – Голова Крайової Пластової Ради Канади

Залишив дружину Іроїду, трьох своїх дітей – Михайла, Романа (Моко) Винницького та Оксану Винницьку-Юсипович, сімох внуків (Софія, Ростик, Богдан, Анастазія, Роксоляна, Соломія) та прибрану внучку Христину, в якої двоє дітей (Антін, Іван).

Молімося за упокій душі світлої пам’яті друга Івана. Нехай з Богом спочиває на Вічній Ватрі. Вічна йому пам’ять!

Іван-Ростислав Винницький