о. Севастіян Сабол, ЧСВВ, Зореслав про роль Пласту 20-30-х рр. 20 ст. для української молоді

…Життєдайним застриком для молоді 30-х років я вважаю український Пласт, який швидко прийнявся й сильно закріпився та розрісся в наших школах.

Покійний священик-пластун о. Степан Пап видав 1976 року «Альманах Пласту», в якому подрібно навів імена всіх провідників українського Пласту на Закарпатті. З того незвичайно цікавого звіту виходить, що при закладанні Пласту на Закарпатті найбільше прислужилися патріотично настроєні професори шкіл Андрій Дідик, Остап Вахнянин, Леонід Бачинський, Бандрівський, Гайдукевич.

Перші пластові відділи закладено в Берегові (1921 р.), Хусті – 1922, Ужгороді, Ясінях, Сваляві, Виноградові та Великому Бичкові – 1924 р., а далі пішли Перечин, Мукачево, Рахів… У 1926 р. вже було 15 українських хлоп’ячих відділів з 476 пластунами і 13 дівочих відділів з 182 пластунками

Український Пласт на Закарпатті входив до складу так званого Жупного союзу скаутів Підкарпатської Руси разом з національними групами чеських, мадярських та жидівських пластунів, а від року 1931 долучились і русофільські відділи, що їх створено 1929 р.

Але зі зростом національної свідомости молоді Жупна управа скаутів, що була під чеською контролею, почала поборювати національні прояви українських пластунів, хоч мадярам та жидам усе було дозволене. Поліція почала проводити слідства, обшуки, забирала українські книжки. Тоді 1929 р. українські пластуни утворили незалежну управу українського Пласту на Закарпатті, так звану Краєву пластову старшину, що її очолив директор української гімназії в Ужгороді Андрій Алиськевич, а від 1934-го – професор Володимир Бірчак. Того ж року, 15 квітня, відбулися загальні збори Союзу скаутів Підкарпатської Руси й виявилося, що на Закарпатті вже було 88 українських пластових куренів з 3280 пластунами.

Державна українська гімназія в Берегові (1920/21)

Державна українська гімназія в Берегові (1920/21)

Те, що тримало пластунів разом і робило їх організованою силою, були пластові табори, злучені з прогулянками в гори, починаючи від табору у Рахові (похід на гору Говерлу в 1922 р.), потім табір коло Драгова (1923 р.); 1924 р. – Кам’яниця, далі Забродь… Під час таборування запалювано ватру, співано пісні, музика грала, були танці, забави, декламації й це робило сильне враження на студентів, а також і на селян, що приходили туди.

Українські пластуни брали участь у Всеморавському з’їзді пластунів у Брні 1928 р., у Джемборі – в 1931 р., таборували у Варні, в Болгарії, над Чорним морем, 1930 р. їздили до Царгороду, до Англії, до Геделе в Мадярщині (1933 р.),

Організовувалися й пластові з’їзди, так звані Святоюрські свята, які перетворювались у краєві здвиги в Ужгороді (1930 р.), Хусті (1932 р.), Мукачеві (1933 р.), Бичкові (1934р.),Севлюші (1935 р.) і т. д…

Джерело: спогади о. Степана Сабола Зореслава, архів видавництво “Гражда”

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This