Доктор Олександр Тисовський (загальновідомий як “Дрот” за першими літерами ступеня та ініціалами – “Др.О.Т.”) народився у Львові 9 серпня 1886 у родині гімназійного вчителя.

Його батько Василь Тисовський народився 12 березня 1851 у Старому Самборі Львівської обл. в родині містян Григорія Тисовського (син Степана і Марії) та Марії Яреми (донька Івана і Катерини). Його рід здавна мешкав у місті, був споріднений, зокрема, з родом Зиблікевичів, з якого вийшли Микола Зиблікевич (маршалок Галицького крайового сейму у 1881–1886) та Євген Зиблікевич (один із засновників ОУН).

Здобувши освіту, Василь Тисовський два роки працював гувернером у графа Яна Тарновського в Дикові, а 29 серпня 1877 став заступником вчителя математики і фізики Академічної гімназії у Львові. Влітку 1885 став дійсним вчителем, перейшов до чоловічої вчительської семінарії у Львові. У ній працював (як старший вчитель / головний вчитель / професор) майже до смерті, з невеликою перервою у 1901–1902, коли тимчасово виконував обов’язки керівника учительської семінарії в Сокалі. Деякий час також викладав фізику в приватній жіночій гімназії Софії Стшалковської у Львові. Тривалий час входив до складу екзаменаційної комісії для складання іспитів вчителів, відзначений Ювілейною пам’ятною медаллю для цивільних працівників і Ювілейним хрестом.

Співпрацював з газетою “Діло”, займав пост відповідального редактора журналу “Зоря” (1890–1893). Був активним у громадсько-політичному житті: від 1986 належав до консервативного Католицького русько-народного союзу на чолі з Олександром Барвінським; входив до редакції щоденної газети “Руслан”.

Невдовзі після виходу на пенсію Василь Тисовський помер 2 вересня 1919 у Львові.

Мати засновника Пласту народилася у Чернівцях 13 березня 1848. При хрещенні отримала ім’я Матильда-Вероніка-Кароліна-Анна. Ім’я батька – Йосиф Балабан, матері – Анна Галлер. Мала вірменське (очевидно, через батька) та німецьке (через маму) коріння. Займалася вихованням дітей, довгий час хворіла, померла 11 лютого 1899, похована за католицьким обрядом.

Молодша сестра Матильди Балабан – Марія (нар. 1862 у Заліщиках) – вийшла заміж за секретаря львівського магістрату Йосифа Герберта. Її внук, відомий польський поет Збіґнєв Герберт, присвятив їй зворушливого вірша “Бабуся”, де згадав вірменське походження Балабанів.

Дещо раніше з Чернівців до Львова перебралися інші представники родини, з яких відомими стали Маурицій Балабан (мав шевську майстерню на площі Мар’яцькій, теперішній пл.Міцкевича) і Кароль Балабан (власник крамниці напоїв на вул.Галицькій).

Сім’я Василя і Матильди Тисовських мешкала у Львові на вул. Личаківській, 29. Саме тут і народився засновник Пласту Олександр Тисовський, як і його старший брат і фактично вихователь Степан (1879–1923) – авдитор (військовий суддя), майор австрійської армії та підполковник УГА, керівник Пласту на поч.1920-х. Про нього Олександр Тисовський згадував:

“Степан Тисовський, син Василя, професора, відтак директора учительського семинаря і Матильди з німецького роду Балабанів, Галлєрів, Райхенбахів, родився 1878 у Львові. Спершу низький дім при Личаківській вулиці, скісна напроти військового ґарнізонового шпиталя, звідки майже щодня виходили похорони під звуки жалібних маршів військової орхестри, перебудовано пізніше на двоповерхову* камяницю. При цім то домі, де народився Степан, було спочатку велике подвір’я зо старим каштаном, по середині. Були тут також стовпи з гойданкою і дручком до руханки, на якому Степан та його ровесники виконували нераз досить трудні вправи. На подвір’ї були лавки, на яких в літі засідали мешканці дому на балачку, при чому діти й молодь бавилися кожний на свій спосіб. Маленького Степана, відтак ґімназиста всі сусіди, головно власничка дому дуже любили, а то й шанували, як дуже серіозного молодця. Для дітей він був зразком доброго поведення й поваги, що будила пошану й послух. ” (Примітка: двоповерховий будинок за тодішньої термінологією мав партер, перший і другий поверх, тобто фактично був триповерховим – В.М.).

Зараз інколи помилково стверджують, що засновник Пласту народився у с. Биків Мостиського р-ну Львівської обл. Насправді ж у Бикові у сім’ї вчителя народної школи Степана Тисовського народився 16 квітня 1881 інший Олександр Тисовський – теж гімназійний вчитель, але філолог. Причому майже в один час обоє Олександрів викладали як заступники вчителів в Академічній гімназії у Львові: доктор Олександр Тисовський – біологію в головній установі (від 1911), а інший Олександр Тисовський – українську мову у філії (до 1911). Відтак він був переведений до гімназії у Станиславові, де працював тривалий час як дійсний учитель та професор, викладаючи українську, латинську та грецьку мови. В радянський час був науковим працівником Відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, де і помер 1960.

Співпадіння за іменем, посадою та місцем праці дезорієнтували укладачів “Енциклопедії українознавства”, з якої ця помилка поширилися на інші публікації. Цієї версії вперто тримаються адміністратори української Вікіпедії, всупереч прижиттєвим публікаціям та численним документам, включно з власноручно написаною автобіографією доктора Олександра Тисовського та запису у метричних книгах львівської греко-католицької церкви Петра і Павла.

Олександр Тисовський з дружиною Іриною. Відень, 1950 (arolsen-archives.org)

Олександр Тисовський з дружиною Іриною. Відень, 1950 (arolsen-archives.org)

Фрагмент метричної книги Успенської церкви (Львів) про шлюб Олександра Тисовського (ЦДІАЛ, ф.201, оп.4а, спр.3383, арк.118)

Фрагмент метричної книги Успенської церкви (Львів) про шлюб Олександра Тисовського (ЦДІАЛ, ф.201, оп.4а, спр.3383, арк.118)

Облікова картка учня Перемиської гімназії, майбутнього викладача філології гімназій у Львові та Станиславові Олександра Тисовського, з яким плутають засновника Пласту. Перемишль, 1897–1898 (Archiwum Państwowe w Przemyślu)

Облікова картка учня Перемиської гімназії, майбутнього викладача філології гімназій у Львові та Станиславові Олександра Тисовського, з яким плутають засновника Пласту. Перемишль, 1897–1898 (Archiwum Państwowe w Przemyślu)

Фрагмент метричної книги церкви Петра і Павла (Львів) про народження Олександра Тисовського (ЦДІАЛ, ф.201, оп.4а, спр.3329, арк.154)

Фрагмент метричної книги церкви Петра і Павла (Львів) про народження Олександра Тисовського (ЦДІАЛ, ф.201, оп.4а, спр.3329, арк.154)

Фрагмент автобіографії Олександра Тисовського. Львів, 1940 (Архів Львівського університету)

Фрагмент автобіографії Олександра Тисовського. Львів, 1940 (Архів Львівського університету)

Фрагмент метричної книги костелу св. Антонія (Львів) про смерть Матильди з Балабанів Тисовської (ЦДІАЛ, ф.618, оп.2, спр.2448, арк.38)

Фрагмент метричної книги костелу св. Антонія (Львів) про смерть Матильди з Балабанів Тисовської (ЦДІАЛ, ф.618, оп.2, спр.2448, арк.38)

Облікова картка переміщених осіб Олександра та Ірини Тисовських (arolsen-archives.org)

Облікова картка переміщених осіб Олександра та Ірини Тисовських (arolsen-archives.org)

Подання ректорату Львівського університету на присудження Олександру Тисовському вченого звання професора. Львів, 1940–1941 (Архів Львівського університету)

Подання ректорату Львівського університету на присудження Олександру Тисовському вченого звання професора. Львів, 1940–1941 (Архів Львівського університету)

Фрагмент газети "Слово польське" (№45 ранковий, 21.02.1899) з повідомленням про смерть Матильди Тисовської (Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa)

Фрагмент газети “Слово польське” (№45 ранковий, 21.02.1899) з повідомленням про смерть Матильди Тисовської (Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa)

Джерело: Володимир Мороз

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.