Пл.сен. Тарас Полихата, ЦМ: про Улад Пташат

СКОБ, любі Друзі та Подрузі! Оце шириться в мережі інхвормація* що 20-ті Збори КУПО визнали Пташат новим Уладом у Пласті. Почну з дефініцій: Пташата – наймолодший пластовий улад (від зачаття до 6 років), що згуртовує батьків-пластунів та пластових приятелів, з метою самовиховання себе та виховання власних та чужих дітей на повновартісних громадян місцевої, регіональної та світової спільноти.

Щоб незнайомі з цим чудовим явищем індивіди пройнялись тематикою, повім вам байку-репортаж “Як Лесик черешеньку садив”.

Прийшов увечері в п’ятницю Тато додому, сів на канапу та, після робочого тижня, розмріявся собі про завтрашній відпочинок – на пилосмоку покататись, гуму на авті перекинути, з малим погуляти, на базар сходити по тижневий запас продуктів, може поспати годинку-другу, а може й “Європу” Дейвіса почитати.

Аж тут чує – Мама у сусідній кімнаті з кимось по телехвону гигоче, про якусь пташачу акцію домовляється. От чудово, подумав Тато, питання “погуляти з малим” перескочило до Мами… Переночували. Ні світ ні зоря Лесик вже гасав по хаті (насправді шукав планшет для забавки), бо ж то вихідний – до школи йти не тра, то й з ліжка стягувать за ногу не приходиться (не то шо в будні). Ледве тато відкрив око, а на нього вже мама пильно дивиться та каже:

– Ой, щось мене спина так ломить, і приснився борщ з фасолею та мнєсом, і вареники з шкварками. Але я не вспію на обід то всьо зготувати – може ти сам поїдеш на Пташата?

Від тої інфи в Тата волосся на лисині заворушилось – таку комбінацію лєгумінів він вже давно… не снив.

Плани, плани (ми смішили Бога)… але пластун завжди доброї гадки:

– Ну добре вже, поїду.

А сам краєм ока дивиться за вікно – дощ почав накрапати, холодно – може змилосердяться, відмінять. Не відмінили, адже пластун словний – раз домовились з дирекцією парку “Знесіння” садити черешеньки у “Черешневому Гаю”, закладеному Митрополитом Шептицьким (бо пластун любить красу і дбає про неї), значить треба садити – і “ніщо нам лихо, ні пригоди”!

Випитав у мами час (11.30) та локацію (дитячий майданчик на “Знесінні”), одержав зібраного новака в жовтій хустині та рушив у путь. Об 11.20 заїхали на пустуючий (що дещо напрягло) паркувальний майданчик біля адміністрації парку “Знесіння”, але оскільки пластун дбає про своє здоров’я (а було ще мокро та холодно), то посиділи в машині ще 7 хвилин. Отож рівно об 11.30 (адже пластун точний) – Тато з відром води, та Лесик з саперною лопатою (такий виряд озвучила Мама, а пластун сумлінний), вийшли на абсолютно безлюдний дитячий майданчик під Лисою Горою на “Знесінні”! Хвилинна мовчанка, здивовані погляди мокрих ворон на віковічних деревах, заляканий погляд дворового пса з-попід лавки – порахувавши до десяти (адже пластун зрівноважений), Тато набирає телефон Мами (цілком очікувано ніхто не відповідає, там же вариться борщ), а тоді дзвінок Куму (бо головний принцип пташацтва то – кумунізм – там найлегше зустрітись з похресниками):

– Та мені Моя казала їхати до лазанки (то біля входу до “Шевченківського Гаю”), тож я вже туди доїздю.

Для немісцевих, різниця у віддалях Лисої Гори та Шевченківського Гаю приблизно кілометр пішки по дуже пересіченій місцевості, або 5-6 кілометрів по асфальтовій дорозі через зазвичай закоркований центр міста.

Пл.сен. Тарас Полихата, ЦМ: про Улад Пташат

Новаки та пташата

Пластун ощадний (час, нерви), тож Тато та Лесик (ну трохи повередувавши звісно) обрали йти пішки. Трохи в гору, трохи в низ, трохи по стежці, трохи по доріжці – за 10-15 хв побачили коло з пташат та їх батьків, і, добігши, поринули у розповідь про перелітних пташат (то ті хто вже нагострив лижі в новацтво), котрі мріють ознаменувати свій перехід добрим ділом (а пластун корисний) – висадженням черешневого деревця на окраїнах “Світовидового поля” (капище дохристиянської епохи IV-II ст до н.е. та древньословянське городище VII – XI ст) найдревнішого з відомих поселень людей на території Львова.

Тож озброївшись пластиковими грабельками та лопатками для піску, сформували колону з новаками (перелітними пташками) в голові та ескортом дитячих колясок у хвості, та рушили у мандрівку по регіональному ландшафтному парку. Попутно учасники вимаршу прослухали лекцію про те, що тут знаходять викопні черепашки молюсків, скам’янілі рештки дерев, унікальні зразки лісової та степової флори – сліди кількох геологічних епох. Пластун пильний, тож пташата почали підбирати всі попутні каменюки та шукати в них сліди динозаврів, але знаходили лиш сеньйорські поради йти рівно та не тікати далеко від стежки (пластун слухняний пластовій старшині, а тому ніхто не загубився). Дійшли-добігли до Гаю, де ростуть кілька старих покручених черешень та двоє працівників парку (благо що кожен з них мав добру штикову лопату) позначили нам місця для посадки молоденьких 14 черешеньок, а подруга Ліана (головний провідник того дійства) розказала як правильно їх садити-поливати.

Пл.сен. Тарас Полихата, ЦМ: про Улад Пташат

Щойно посадили черешню

Пл.сен. Тарас Полихата, ЦМ: про Улад Пташат

Черешенька

І розбрелись дітлахи (поділившись по двоє-троє) порпати дзюри в землі. Тато завзято хвилин 10 рубав саперкою старі кореняги та глину (мозоляки потім сходили три дні), аж поки хтось братерський та доброзичливий (а пластун такий) не підсунув йому штикову лопату і за дві хвилини воронка стала готовою до прийняття ширококорінного деревця. Пташата помагали якнайактивніше – і землю вигрібали, і старі коріння виламували, і деревце тримали, і поливали, і загрібали, і трамбували, і огорожу обмотували – і все це без поспіху та штовханини (бо ж пластун увічливий). А по всьому знову зібрались у коло та отримали винагороду – ручної роботи гаманці-органайзери та плетені відзнаки-черешеньки та іменні знаки для кожного посадженого деревця – мами-організатори певно з тиждень то всьо плели-шили-вирізали-випалювали (а ви собі думали шо то так просто вести пташачі сходини-заходи?).

Ну, а вже потім тортики-канапки-чай-яблука та обов’язкова рухлива забава (той раз то була ретро забава в хованки). Лесик дуже забавився, і пішли звідти вони ледь не останні (і то коли трохи образився, що його сховок викрили не ті хто мав шукати, а добровільні помічники з уже програвших (адже пластун справедливий), хоч Тато вже благав бігти на обід – бо борщ з варениками то наше все!!!

Для чого так багато букв – а щоб зрозуміти, що Пташата саме той улад, що прокидає від пластової сплячки колишніх пластунів та спонукає вивчати пластовий закон – для нових.

Примітки: * подається в авторській редакції 😉

Джерело: Тарас Полихата

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This