70 років Пласту у США: пл. сен. Євген Кульчицький-Ґут

На сторінках українських часописів в Америці щораз частіше зустрічаємо назву “Пласт”, “пластун”. В краю, за сорок років існування цієї організації, був час запізнатися з цими назвами, але тут наші громадяни, особливо з рядів старшої еміграції, часто ще не знають, що ці назви говорять.

Пласт — це організація для виховання на здатних і чесних громадян. Об’єднує вона українську молодь і старших навіть, які перейшли пластовим вихованням. Український Пласт діє від 1911 року, перещіплюючи на український ґрунт організаційні взори та ідейні заложення світового Скавтінґу, та примінюючи їх до потреб і традицій українського народу.

Тисячі найкращих працівників на громадському полі, що їх виховав і вишколив Пласт, — доказують його велике значення і потребу. Участь членів Пласту, чи ним вихованих громадян, у визвольних змаганнях, у підпільній боротьбі, в культурній і господарській ділянках суспільного життя — роблять цю організацію одною з найважніших і найкорисніших для української справи взагалі, зокрема в теперішній момент. Тому теж українське громадянство в краю з усіх сил старалося допомагати цій організації як матеріяльно так і морально. А найбільшим опікуном і добродієм Пласту був сл. п. Митрополит А. Шептицький.

Пласт виховує молодь на загально-українській платформі, тому теж стоїть на становищі толерантности, вирозумілости, пошанування власних авторитетів та збереження надбань, всіх дотеперішніх поколінь. Наш клич: “Вірність Богові й Україні!” — уважаємо за основу нашої ідеології. Але рівночасно наш закон моралі й етики наказує нам льояльність і прихильність до всіх наших приятелів і добродіїв. Таке теж є наше відношення і до Америки: ми вміємо погодити любов до свого рідного — з льояльністю і пошануванням американського закону і всіх уряджень американської держави! Не до подумання було б, щоб поміж українськими пластунами знайшлися зрадники Америки.

В днях 14 і 15 квітня [1951 – прим. Історія Пласту] відбувся в Нью-Йорку 1-ий Загальний З’їзд Пласту в Америці. При цій нагоді варта бодай кількома словами згадати про працю українських пластунів на американській землі.

Про давніші початки і спроби заложити Пласт в Америці — не будемо говорити. Тут згадаємо про тих пластунів, що недавно переїхали з Европи разом з тисячами українських скитальців. Вже перед двома роками почали вони напливати до Америки і зразу по приїзді та влаштуванню свого особистого життя, вони почали гуртуватися і пробувати відновити свою організацію, яка так успішно працювала в краю колись, а опісля навіть на еміграції в Німеччині. Тоді в Німеччині Пласт нараховував 5,000 членів, які тепер роз’їхалися по цілому світі. Більш зорганізовано почалася пластова праця в Америці в осені 1949 року. Тоді почали творитися пластові осередки по місцях більшого скупчення скитальців, тоді зорганізувався Краєвий Пластовий Провід в Дітройті, почала виходити пластова преса тощо.

Посвячення пластової оселі "Новий Сокіл", Баффало, Нью Йорк, 1951, першим іде Северин Левицький. Фото з http://diaspora.ucu.edu.ua/пласт/

Посвячення пластової оселі “Новий Сокіл”, Баффало, Нью Йорк, 1951, першим іде Северин Левицький. Фото з http://diaspora.ucu.edu.ua/пласт/

Як українська молодь розуміє Пласт і як до нього горнеться, — найкраще видно з цього, що за останній рік число членів тут зросло втроє! Найбільш потішаюче явище — це зріст членства з-поміж наймолодших, т. зв. “новаки” — до 12 р. життя (зріст за останнього півроку на 100%) та “юнацтва” – до 18 р. життя (зріст за останнього півроку на 50%). З десяти пластових осередків перед роком, сьогодні виросло понад тридцять!
Не менш вимовним є теж фінансове господарювання Пласту. Не маючи ще майже ніякої піддержки з боку українського громадянства, ввесь тягар фінансування організації в початках мусіли нести самі члени Пласту.

Коли взяти під увагу, що новоприбулі сюди скитальці мають куди більші заробіткові труднощі, а при тому і більші потреби, бо, як то, кажуть, приїхали “голі-босі”, — то їх жертвенність заслуговує на повне признання.

Поважні суми, зібрані членами Пласту за цей час, уможливили наладнати працю Проводу, закупити власний “Пластовий Дім” в Дітройті, видавати свою пресу і т. п.

Найбільша наша журба — це виховання нашої молоді на чесних, порядних і здатних громадян. Вплив вулиці не завжди буває для цього пригожий! Є теж багато ще інших від’ємних впливів. Тому на перше місце висувається потреба творити для молоді власне, додатно впливаюче, середовище: пластові виховні табори, мандрівки, життя у власній пластовій домівці, добра пластова виховна преса і література і т. п. Багато з цього в нас уже робиться! Ось напр., у важкому для нас р. 1950 наші пластові осередки влаштували виключно власними силами майже двадцять пластових виховних таборів, в яких взяло участь округло 500 осіб.

Правильно кожний місяць виходив внутрішній бюлетень Пласту в Америці “Пластовий Листок”. Досі вийшло 20 чисел, разом 250 сторінок, розійшлося понад 10.000 примірників. В р. 1950 вийшло 12 чисел (з цього п’ять подвійних), загально-пластового виховного журналу “Молоде Життя” (понад 200 ст. друку; наклад разом коло 25,000 пр.), вийшов знаменитий своїм змістом орган пластової думки, цікавий і для старшого громадянства. — “Пластовий Шлях” (104 ст.). Діє пластове видавництво “Молоде Життя”, яке між іншим докінчує тепер видання монументального, як на наші відносини, твору тривалого культурного значення “Енциклопедія Українознавства”, і яке тепер закінчило видання перекладу славного на ввесь світ твору творця Скавтінґу, ген. Байден Пауел “Скавтінґ для хлопців” (308 сторінок і понад 200 ілюстрацій), видаються святочні картки і т. п.

Пластовий Шлях

Пластовий Шлях

Майже кожний пластовий осередок старається придбати собі власну домівку та влаштувати по-пластовому життя молоді. Інші включаються чи допомагають організувати загально-громадські свята та річниці. Беруть живу участь в житті своєї церкви. І багато іншого. Якби хотів подати вичерпний виказ всієї праці Пласту в Америці за останній рік, не стало б тут місця на те! А все те коштувало багато праці, часу, а ще більше грошей! Дотепер всю цю працю несли на своїх плечах самі пластуни, особливо старші. Тепер вже час, щоб і все українське громадянство, яке ще не забуло свого походження, якому не є байдуже виховання нашого молодого покоління, яке хотіло б показати щось гарного і вартісного про Україну і своєму новому оточенню, — це громадянство повинно тепер теж зацікавитися працею Пласту і прийти йому з допомогою. Пласт потребує моральної допомоги з боку батьків нашої молоді, але й фінансова справа нам не є байдужа!

Власними силами ми не можемо вдержати напр. видавання відповідного журналу для української молоді, який міг би успішно конкурувати з розкішним чужим виданням. Без допомоги широкого громадянського загалу нам важко було б влаштувати стільки літніх виховних осель і таборів, щоб ними охопити всю нашу молодь.

Для зорганізування допомоги Пластові є передбачені відповідні рямці. Кружки “Пластприяту” (приятелів Пласту) — можуть об’єднувати всіх батьків пластової молоді і всіх прихильників Пласту, щоб зорганізовано і цілево нести допомогу Пластові.

Той шум лісів, ті пахощі весною,
І місяць князь, і соняшне тепло
Ходимуть до віку за тобою
Куди б тебе життя не занесло.

Джерело: Пласт в Америці.  Євген Кульчицький-Ґут, газета “Свобода”, 13 квітня, 1951 р.

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This