Позначки:, , ,

На сторінках українських часописів в Америці щораз частіше зустрічаємо назву “Пласт”, “пластун”. В краю, за сорок років існування цієї організації, був час запізнатися з цими назвами, але тут наші громадяни, особливо з рядів старшої еміграції, часто ще не знають, що ці назви говорять.

Пласт — це організація для виховання на здатних і чесних громадян. Об’єднує вона українську молодь і старших навіть, які перейшли пластовим вихованням. Український Пласт діє від 1911 року, перещіплюючи на український ґрунт організаційні взори та ідейні заложення світового Скавтінґу, та примінюючи їх до потреб і традицій українського народу.

Тисячі найкращих працівників на громадському полі, що їх виховав і вишколив Пласт, — доказують його велике значення і потребу. Участь членів Пласту, чи ним вихованих громадян, у визвольних змаганнях, у підпільній боротьбі, в культурній і господарській ділянках суспільного життя — роблять цю організацію одною з найважніших і найкорисніших для української справи взагалі, зокрема в теперішній момент. Тому теж українське громадянство в краю з усіх сил старалося допомагати цій організації як матеріяльно так і морально. А найбільшим опікуном і добродієм Пласту був сл. п. Митрополит А. Шептицький.

Пласт виховує молодь на загально-українській платформі, тому теж стоїть на становищі толерантности, вирозумілости, пошанування власних авторитетів та збереження надбань, всіх дотеперішніх поколінь. Наш клич: “Вірність Богові й Україні!” — уважаємо за основу нашої ідеології. Але рівночасно наш закон моралі й етики наказує нам льояльність і прихильність до всіх наших приятелів і добродіїв. Таке теж є наше відношення і до Америки: ми вміємо погодити любов до свого рідного — з льояльністю і пошануванням американського закону і всіх уряджень американської держави! Не до подумання було б, щоб поміж українськими пластунами знайшлися зрадники Америки.

В днях 14 і 15 квітня [1951 – прим. Історія Пласту] відбувся в Нью-Йорку 1-ий Загальний З’їзд Пласту в Америці. При цій нагоді варта бодай кількома словами згадати про працю українських пластунів на американській землі.

Про давніші початки і спроби заложити Пласт в Америці — не будемо говорити. Тут згадаємо про тих пластунів, що недавно переїхали з Европи разом з тисячами українських скитальців. Вже перед двома роками почали вони напливати до Америки і зразу по приїзді та влаштуванню свого особистого життя, вони почали гуртуватися і пробувати відновити свою організацію, яка так успішно працювала в краю колись, а опісля навіть на еміграції в Німеччині. Тоді в Німеччині Пласт нараховував 5,000 членів, які тепер роз’їхалися по цілому світі. Більш зорганізовано почалася пластова праця в Америці в осені 1949 року. Тоді почали творитися пластові осередки по місцях більшого скупчення скитальців, тоді зорганізувався Краєвий Пластовий Провід в Дітройті, почала виходити пластова преса тощо.

Посвячення пластової оселі "Новий Сокіл", Баффало, Нью Йорк, 1951, першим іде Северин Левицький. Фото з http://diaspora.ucu.edu.ua/пласт/

Посвячення пластової оселі “Новий Сокіл”, Баффало, Нью Йорк, 1951, першим іде Северин Левицький. Фото з http://diaspora.ucu.edu.ua/пласт/

Як українська молодь розуміє Пласт і як до нього горнеться, — найкраще видно з цього, що за останній рік число членів тут зросло втроє! Найбільш потішаюче явище — це зріст членства з-поміж наймолодших, т. зв. “новаки” — до 12 р. життя (зріст за останнього півроку на 100%) та “юнацтва” – до 18 р. життя (зріст за останнього півроку на 50%). З десяти пластових осередків перед роком, сьогодні виросло понад тридцять!
Не менш вимовним є теж фінансове господарювання Пласту. Не маючи ще майже ніякої піддержки з боку українського громадянства, ввесь тягар фінансування організації в початках мусіли нести самі члени Пласту.

Коли взяти під увагу, що новоприбулі сюди скитальці мають куди більші заробіткові труднощі, а при тому і більші потреби, бо, як то, кажуть, приїхали “голі-босі”, — то їх жертвенність заслуговує на повне признання.

Поважні суми, зібрані членами Пласту за цей час, уможливили наладнати працю Проводу, закупити власний “Пластовий Дім” в Дітройті, видавати свою пресу і т. п.

Найбільша наша журба — це виховання нашої молоді на чесних, порядних і здатних громадян. Вплив вулиці не завжди буває для цього пригожий! Є теж багато ще інших від’ємних впливів. Тому на перше місце висувається потреба творити для молоді власне, додатно впливаюче, середовище: пластові виховні табори, мандрівки, життя у власній пластовій домівці, добра пластова виховна преса і література і т. п. Багато з цього в нас уже робиться! Ось напр., у важкому для нас р. 1950 наші пластові осередки влаштували виключно власними силами майже двадцять пластових виховних таборів, в яких взяло участь округло 500 осіб.

Правильно кожний місяць виходив внутрішній бюлетень Пласту в Америці “Пластовий Листок”. Досі вийшло 20 чисел, разом 250 сторінок, розійшлося понад 10.000 примірників. В р. 1950 вийшло 12 чисел (з цього п’ять подвійних), загально-пластового виховного журналу “Молоде Життя” (понад 200 ст. друку; наклад разом коло 25,000 пр.), вийшов знаменитий своїм змістом орган пластової думки, цікавий і для старшого громадянства. — “Пластовий Шлях” (104 ст.). Діє пластове видавництво “Молоде Життя”, яке між іншим докінчує тепер видання монументального, як на наші відносини, твору тривалого культурного значення “Енциклопедія Українознавства”, і яке тепер закінчило видання перекладу славного на ввесь світ твору творця Скавтінґу, ген. Байден Пауел “Скавтінґ для хлопців” (308 сторінок і понад 200 ілюстрацій), видаються святочні картки і т. п.

Пластовий Шлях

Пластовий Шлях

Майже кожний пластовий осередок старається придбати собі власну домівку та влаштувати по-пластовому життя молоді. Інші включаються чи допомагають організувати загально-громадські свята та річниці. Беруть живу участь в житті своєї церкви. І багато іншого. Якби хотів подати вичерпний виказ всієї праці Пласту в Америці за останній рік, не стало б тут місця на те! А все те коштувало багато праці, часу, а ще більше грошей! Дотепер всю цю працю несли на своїх плечах самі пластуни, особливо старші. Тепер вже час, щоб і все українське громадянство, яке ще не забуло свого походження, якому не є байдуже виховання нашого молодого покоління, яке хотіло б показати щось гарного і вартісного про Україну і своєму новому оточенню, — це громадянство повинно тепер теж зацікавитися працею Пласту і прийти йому з допомогою. Пласт потребує моральної допомоги з боку батьків нашої молоді, але й фінансова справа нам не є байдужа!

Власними силами ми не можемо вдержати напр. видавання відповідного журналу для української молоді, який міг би успішно конкурувати з розкішним чужим виданням. Без допомоги широкого громадянського загалу нам важко було б влаштувати стільки літніх виховних осель і таборів, щоб ними охопити всю нашу молодь.

Для зорганізування допомоги Пластові є передбачені відповідні рямці. Кружки “Пластприяту” (приятелів Пласту) — можуть об’єднувати всіх батьків пластової молоді і всіх прихильників Пласту, щоб зорганізовано і цілево нести допомогу Пластові.

Той шум лісів, ті пахощі весною,
І місяць князь, і соняшне тепло
Ходимуть до віку за тобою
Куди б тебе життя не занесло.

Джерело: Пласт в Америці.  Євген Кульчицький-Ґут, газета “Свобода”, 13 квітня, 1951 р.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.