Позначки:, ,

Виховання української молоді – важлива справа

І
Події, що відбуваються під сучасну пору в СССР, а особливо в Україні, у зв’язку з т. зв. перебудовою і відкритістю, продовжують певні надії на зміну способу думання суспільства, як і на зміну політичної структури країни. Хоч і повільно та й не рівномірно, якщо йдеться про поодинокі національні республіки, то все таки проходить певна демократизація суспільства. Досі найважливішим наслідком цих процесів треба вважати почуття свободи від страху серед загалу громадян.

Переміни, що проходять в СССР і УССР, заторкують до глибин інтереси українського народу й тому вони не можуть бути байдужими для кожної української людини, включаючи й тих громадян українського роду, що живуть на поселеннях, у діаспорі. Хотілося б, щоб після довгих страждань і великих втрат, що їх довелось зазнати українському народові досі, доля його чимскоріше покращала. Через це українська інтелігенція та свідомі верстви робітництва й селянства в Україні надіються на нині пропаговану перебудову, яка за їхніми сподіваннями мала б принести кінець політичним переслідуванням і економічній відсталості, як і кінець мовної і культурної русифікації. Не беремось тут аналізувати цих можливостей, ані ставити далекойдучі прогнози на майбутнє. Беремо радше до уваги зміни, що вже заіснували й хочемо звернути увагу тільки на один аспект життя українського народу на батьківщині. Аспект цей — виховання української молоді. На цю тему хочемо висловити декілька думок у цій нашій статті, як і заняти більше формальне становище до певних, конкретних випадків.

Як відомо, від самих початків існування СССР, цієї багатонаціональної держави, справа виховання молоді стала прерогативою Комуністичної партії большовиків (тепер: КП СССР), єдинодозволеної політичної організації в цілій країні. Під загрозою найсуворіших покарань ніхто не мав права порушити цієї монополії, що була забезпечена відповідними законами та хоронена адміністративними органами держави. Навіть батьки не мали права рішати про ідейне спрямування й організаційні способи та засоби виховання їхніх дітей, що було грубим порушенням їхніх природних та громадянських прав. Організаційно виховання молоді спочивало виключно в руках проводів Комуністичного союзу молоді (Комсомол) і Всесоюзної піонерської організації — для підлітків (обі – імени В. І. Леніна). Обі організації строго контрольовані КП СССР. Ідеологічно виховання молоді проводилось і проводиться на основі матеріялістичноі філософії і політичної ідеології марксизму-ленінізму. У цьому відношенні на будь-які відхилення не дозволялось. Виховання це мені ані під ідеологічним, ані організаційним оглядом не задоволяє доростаючої молоді в СССР. Його негативні наслідки давно відомі, а це — ідейна порожнеча, кар’єризм провідного активу, і поражаючнй матеріалізм. Особливо шкідливими й згубними були наслідки організаційної централістичної системи та ідейно-культурного спрямування такого виховання молоді для союзних національних республік СССР та національних меншин через те, що обидві організації молоді стали інструментами русифікації — мовної і культурної — у цих республіках та серед меншин. Саме це й було причиною чому у прибалтійських республіках, а також в Україні піднесено голоси за право на існування інших організацій партії в тих республіках, які забезпечили б більш позитивне та краще — зі становища національних інтересів цнх народів — виховання їхньої молоді.

Учасники Установчого З`їзду Пласту

Учасники Установчого З`їзду Пласту

II
Саме в контексті вищез’ясованої ситуації на відтинку виховної праці в СССР, хочемо торкнутись вісток, що наспівають закордон з України, про бажання відновити діяльність організації української молоді Пласт. Вважаємо, що таке бажання зі сторони українських батьків вповні природне, зрозуміле й оправдане. Зі сторони проводу українського Пласту — Головної Пластової Булави — може бути висловлена тільки радість, що ідея цієї заслуженої організації української молоді знаходить сьогодні в Україні признання. Рівночасно вважаємо за наш обов’язок пригадати усім зацікавленим генезу повстання українського Пласту, його ціль, ідейні заложення і своєрідну виходну систему. Бо тільки засвоївши ці основні відомості й практикуючи в щоденному житті чесноти пластуна (Пластовий Закон), можна стати справжнім пластуном: сама назва “пластун” не робить нікого пластуном.

Українська Пластова Організація, заснована д-ром Олександром Тисовським (псевдонім: Дрот), професійним педагогом, у 1911-му році у Львові, взорувалась у своїй організаційній структурі й основних заложеннях самовиховної системи на англійській організації Бой Скавтс (Скавтінг — для хлопців, а пізніше також для дівчат), що її основував 1908-го року в Англії Байден Павелл. За час понад три чверти століття свого існування, український Пласт розвинув свої характерні риси так у випадку організаційної структури, як і виховної системи, які однак не відходять далеко від тих, що їх випрацював і примінив був у Скавтінгу засновник. Ціллю Скавтінгу, а також Пласту було й є виховати повноцінну, характерну людину, громадянина свого народу й батьківщини. Осягається її — цю ціль — чесною грою, що перестерігає моральні засади християнської релігії у співжитті з іншими, супроти яких завжди зобов’язує дружба й братерство. Від самих початків існування Скавтінгу й Пласту поставлено було наголос на довкілля: життя в природі й її пізнання — задля кращого самопізнання, щоб набути практичних знань самозбереження та щоб виробляти й гартувати характери. Виховна система Скавтінгу скоро знайшла прихильників серед багатьох народів світу. Скавтові організації повстали на всіх континентах землі й нині існують у більшості країн світу. Усі вони разом творять свого роду світове об’єднання з осідком у Лондоні (Скавтове Бюро). Український Пласт був одним із перших таких національних організацій, що прийняла ідеї Байдена Павелла.

Історія українського Пласту це в мініатюрі історія українського народу. Він зазнав важких переслідувань і частих заборон різних урядів. Він, однак, ніколи не перестав існувати й діяти. Він став кузнею, в якій кувались характери діячів і провідників українського народу, головно на Західніх Землях України, де Пласт найдовше існував і діяв. Від закінчення Другої світової війни український Пласт існує і діє на поселеннях, себто в країнах, де поселились українські емігранти. Але такий стан існування і діяння українського Пласту його провід і актив вважають лише переходовим. Традиції і досвід Пласту за цей довгий час його існування належав усьому українському народові й його доростаючі молоді в першу чергу на українських землях. І тому хочемо підкреслити, що український Пласт – це не (лише) емігрантська організація молоді! Від початку його існування в його рядах виростає вже четверта, а то й п’ята генерація української молоді. Організаційно пластові одиниці, що діють у різних країнах поселень (Краєві Пластові Старшини) об’єднані у Конференцію Українських Пластових Організацій (КУПО), що дбає за збереження ідейних та організаційних надбань Пласту, як цілости, та тим самим забезпечує його єдність і український національний характер. Основною, низовою організаційною клітиною Пласту є гурток однолітків із своїм виборним проводом. Він діє (відбуває свої заняття) під наглядом і опікою старших виховників і батьків.

Від самого початку свого існування український Пласт був організацією понадконфесійною, аполітичною і апартійною. Виховуючи українську молодь, на засадах, що побіжно згадані вище, а подрібно виложені в книзі “Життя в Пласті”, що її написав засновник пластової організації д-р О. Тисовський (як і в багатій пластовій літературі), і без знання яких (цих засад) неможливо організувати, чи провадити Пласт, як і не можливо бути пластуном, пластові провідники, включаючи й засновника, стали на становищі, що Пласт, як загальиогромадська організація української молоді, повинен зберігати повну ідейну й організаційну незалежність від будь-яких сторонніх чинників. Саме завдяки такій незалежності й самовистачальпості міг Пласт досі служити всьому українському, народові.

Перший після віднови у 1990 р. пластовий табір, Рожанка, біля Славсько

Перший після віднови у 1990 р. пластовий табір, Рожанка, біля Славсько

Ці основні відомості про Організацію Української Молоді Пласт ми вважали за вказане пригадати друзям пластунам і пластункам та українській громадськості на рідних землях і в діаспорі саме тепер, коли тут і там іде мова про те, що після довгого проміжку часу, коли він був заборонений, Пласт повинен відновити свою діяльність в Україні. Вважаємо, що так. Вважаємо, що Пласт своєю дотеперішньою діяльністю вповні виправдав довір’я українських батьків і загалу суспільства, сповняючи успішно вже майже вісімдесят років своє основне завдання української виховної (в дійсності самовиховної) організації, що забезпечує виховання характерних одиниць і добрих громадян. Через своє ідейне пов’язання від самих початків свого існування із міжнародним скавтовим рухом Пласт також завжди плекав ідеали міжнародної (правдиво інтернаціональної) дружби й братерства у спілкуванні з молоддю всіх інших народів світу. Цей факт, як і те, що Пласт є організацією молоді загальногромадського характеру без політичних, чи конфесійних спрямувань і цілей, повинні б заохотити українських батьків в Україні домагатись віднови його діяльности на легальній базі. Ми підкреслюємо особливо ролю батьків у цьому відношенні, бо природно тільки вони повинні рішати про вибір виховної організації для своїх дітей. Вважаємо, що дія в цьому відношенні будь-яких інших чинників, наприклад, політичних, чи конфесійних, була б під кожним оглядом шкідливою і не співзвучною із засадами існування та праці українського Пласту. Особливо не повинні мати місця спроби капіталізації незаперечних осягів та доброї слави Пласту для групових чи індивідуальних цілей і користей, головно — моральних.

Немає сумніву, що віднова Пласту в Україні, навіть за найбільш сприятливих обставин — діло не легке. Але справа виховання української молоді — діло шляхетне й завжди на часі. Воно вимагає серйозної застанови й розумного поступування зі сторони всіх, що мають до нього під сучасну пору будь-яке відношення. Цього вповні свідомий Пластовий Провід, на якому спочиває обов’язок подати помічну руку там, де вона потрібна, й у такій формі, що вповні відповідала б пластовим ідеалам. Надіємось, що пластовий актив викаже, як і в минулому, довір’я до свого проводу та піддержить його в починах, що мають будь-яке відношення до віднови Пласту в Україні, здержуючись рівночасно від індивідуальних, неузгідненнх та неапробованих дій у цьому відношенні.

Виходячи з повищих міркувань, Головна Пластова Булава в дні 25-го березня ц. р. подала до відома проводам (КПС) крайових пластових організацій в поодиноких країнах своє становище в цій справі, що звучить: “Пласт не організує, не спонзорує, ні не переводить поїздок… в Україну. Проте заохочуємо пластунство відвідувати батьківщину під опікою батьків… Зв’язки з Пластом в Україні належить до прерогатив Головної Пластової Булави. Ніяка група, що іде в Україну не репрезентує Конференції Українських Пластових Організацій, ні її членів — крайових пластових організацій…”

Будучи, як і личить пластунам, доброї гадки, ми сподіємось, що Пласт таки зможе невдовзі правно відновити своє існування та розпочати свою виховну діяльність серед української молоді для її власного добра.

Пластова Присяга під час табору "Золота Булава" на оселі "Батурин", Канада, 1990

Пластова Присяга під час табору “Золота Булава” на оселі “Батурин”, Канада, 1990

Джерело: газета “Свобода”, 08-09 серпня 1989 р.

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.