Мирон Федусевич – славіст, україніст, літературознавець, музикознавець, професор української мови й літератури в Академічній гімназії (Головній), один зі співтворців Пласту.

Народився 24 березня 1891 р. в Стрию в родині священика, професора державної гімназії й громадського діяча о. Юліяна Федусевича. Молодший брат о.Володимира Федусевича. Народну школу кінчав у Стрию в 1897-1901, середню освіту набував у польській гімназії в Стрию (перших шість кляс) і закінчував її в Академічній гімназії у Львові, де здавав іспит зрілости в 1909 р. Рівночасно вчився й музики (теорії й історії музики й гри на фортепіяні) в приватній музичній школі в Стрию і в Вищій музичній школі ім. Лисенка у Львові.

Після гімназії вчився у Львівському університеті і студіював клясичну філологію з археологією, філософію й славістику. Потім ще поглиблював студії славістики й археології в Карловому університеті в Празі та в Віденському університеті, зокрема славістику й педагогію.

Після всіх вимаганих формальностей почав учительську практику в Академічній гімназії в 1915 р. і працював там, на Головній, аж до 1944 р., коли перейшов на емеритуру і переїхав до Відня.
1924 року побрався з Іриною Вариводою, виховали двоє дітей.

Після війни переїхав до Баварії, жив якийсь час в переселенському таборі в Карльсфельді біля Мюнхена, потім у Таборі “Орлик” у Берхтесґадені, в переходових таборах Фельдафінґ і Функказерне, а в липні 1952 р. еміґрував до Австралії й поселився в Сиднею. Там і прожив решту свого життя і помер 2 грудня 1962 р. на 71-му році життя.

Мирон Федусевич на Соколі

Мирон Федусевич на Соколі

1913 року Федусевич організував при товаристві «Січові Стрільці» на Городоцькій дільниці у Львові дитячий відділ «малих стільчиків». 60 «стрільчиків» брали участь у Шевченківському Здвизі 26 червня 1914 року з своїм прапором — за проектом Федусевича. Є автором першого Пластового прапора, створив його 1914 року.

Ідею розвивати руханкові організації Федусевичу надав його учитель, професор Іван Боберський. Разом з професоркою Дарією Навроцькою були від початків опікунами пластових полків в учительській семінарії, Федусевич був опікуном IV полку ім. гетьмана Богдана Хмельницького.

Придумав і сам графічно оформив для Пласту відзнаку — лілею, переплетену тризубом.

Пластовий Герб, ескіз Мирона Федусевича

Пластовий Герб, ескіз Мирона Федусевича

Пежанський Михайло, один із перших пластунів-юнаків, про Мирона Федусевича: “Він зорганізував у 1913 р. у Львові при Т-ві “Сокіл III” на Городецькій дільниці дитячий відділ “малих стрільчиків” (8-10 р.), яких повбирали в пластові однострої та вчили військового впоряду. Діти любили таку забаву в військо, яке вправляло дерев’яними крісами. То був прототип пластового новацтва. Шістдесят таких стрільчиків виступали в Шевченківському поході у Львові в 1914 р. із своїм прапором, за проектом М. Федусевича. Той прапор став зразком для пізніших пластових прапорів, а в 1917 р. перейшов разом з “його” пластунами до Академічної гімназії і став знаменем І пластового полку ім. П. К. Сагайдачного.

Проф. Федусевича перенесла шкільна влада в 1920 р. до держ. української вчительської семінарії і він був там співопікуном пластової молоді та пластовим провідником у 1920–1923 рр. Він висказав свою думку, що середовище проф. І. Боберського в Соколі у Львові було спонукою до поширення українського скавтінґу.”

Помер 2 грудня 1962, похований у м. Сідней, Австралія

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.