Кабарівський Богдан, поет, публіцист

Кабарівський Богдан Адам, син Івана і Северини (3.04.1907, с. Сихів (тепер частина м. Львова) – ??.02.1988, м. Львів).

Навчався у Станиславівській гімназії, де став членом 11 куреня ім. І.Мазепи (гурток “Зазулі”).

Опісля вивчав славістику в Яґеллонському університеті в Кракові, ступінь магістра славістики й української мови та літератури здобув 1933 року. Засновник і провідник студентської корпорації «Чорноморе» (1928), голова Товариства охорони воєнних могил в Кракові. Член УВО, провідник «п’ятки» в Кракові.
Після закінчення навчання повернувся до Львова. Мешкав у Личаківській дільниці міста. Активний у громадському житті. Член Союзу Українських Купців. Секретар Львівської повітової філії товариства «Просвіта». Член редколегії «Українського статистичного річника», видань «Просвіти».

Редактор і видавець часопису «Журавлі» (1932, Краків). В пресі виступав під псевдонімами і криптонімами К. Богдасик, К. Богданик, Карий, Богдан Наталчин, К. Богданик, Чугайстер-Лісовик, Я. Адам, А з Я. Вибрані поезії опубліковані збіркою «Стрічками в життя» (Львів, видавництво «Дажбог», 1933). Автор численних статей, спогадів, публіцистичних матеріалів. Бачимо його серед авторів часописів «Літопис Червоної Калини», «Дажбог», «Готові», «Торговля і промисел». Після початку німецько-радянської війни коротко редагував часопис «Золотий Тризуб», орган Революційного проводу ОУН в Калуші. В 1930 р. одружився з Шлемко Наталією Андріївною (14.08.1908 р.н.). В подружжя 12.06.1931 в Кракові народився перший син Ігор.

Згодом, під час ув’язнення Кабарівського за націоналізм в с. Семенівка 22.04.1934 народжується донька Марія. Після виходу з тюрми в 1938 р. сім’я проживає у Львові. Через відсутність роботи Богдан влаштовується різноробочим. Записується на навчальний курс до Львівського університету. Сім’ю відправляє на тимчасове проживання до свого батька Івана Лаврентійовича в Дору. Згодом дружина з дітьми перебирається до своєї мами Шлемко Юлії в Калуш. Тут в подружжя Кабарівський 05.09.1940 народжується син Роман. В Калуші вони обоє працюють вчителями і мешкають до весни 1942 р.

З літа 1942 перебираються до с. Незвиська, а після звільнення Львова в серпні 1944 р. переїжджають туди. Проживають по вул. Лисенка 20а. У Львові 30.06.1945 народжується наступний син Любомир. Подружжя далі продовжує вчителювати, але вже у польській школі, що знаходилась на вул. Кохановського (потім Маяковського). Згодом, в 1945 р. народжується син Вячеслав.

Богдан Кабарівський стає директором польської 29 школи у Львові. Виходить на пенсію орієнтовно в 1970 р. Мав 4 онучки та 3 онуків.

Помер в лютому 1988 року, похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі.

Джерела:

  • Стаття в Енциклопедії сучасної України
  • Газета “Діло” за 1930-1938 рр.
  • Орест Дзюбан. Преса Станиславівщини другої половини 1941 року // Український визвольний рух. Збірник ч 3
  • Богдан Остап’юк. Акція УВО в Кракові // Альманах УНС на 1986 рік

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую тебе підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This