Ярослав Благітка народився в Теребовлі 13 березня 1908 року. Під час навчання у Львівській академічній гімназії 1921 року вступив до 1 полку ім. П. Сагайдачного, гурток “Медвідь”. Восени того ж року склав Пластову Присягу. Сповняв обов’язки домівкаря, скарбника. Провідник гуртка “Медвідь” від 20.04.1923 року. В полковому архіві збереглося прохання про затвердження 2 відзначення.

Виїхав на навчання до Чехословаччини, де активно включився у діяльність товариства “Український Сокіл” в Подє­брадах, скінчив 2-тижневий курс Чехословацької Сокільської Громади. Закінчив також курси народних та сучасних танців у Василя Авраменка.

Навчався на гідротехнічому відділі інженерного факультету Української господарської академії в Подєбрадах (1927—1931). Диплом інженера отримав 25 лютого 1933 року. Після закінчення навчання повернувся до Львова.

Включився в діяльність “Сокола-Батька”, легкоатлет. Виконував вправи на турніку, брусах, коні, козлі, кільцях. Керівник руханкових груп і учи­тельського (інструкторського) гуртка. Начальник “Сокола-Батька”.

Автор вправ вільноруч, веж, видав підручники “10 годин руханки” (1936 р.), “Жіночі вправи вінком”, “Вільноручні вправи для чоловіків” та інші.

Організував сокільський Шевченківський здвиг у Львові з нагоди 120-ліття від дня народження Т. Шевченка (1934).

Після початку Другої світової війни працював інженером-гідравліком у міському комунальному господарстві Львова.

Заарештований у Львові 23 лютого 1940 року, утримувався в Замарстинівській тюрмі, звідки визволений зусиллями Кирила Студинського, на той час депутата Верховної Ради України. На волю вийшов тяжко хворим, через параліч ніг решту життя провів в інвалідному візку.

Був одружений з Анною Продан, виховав дітей Марту і Богдана.

Помер у 1965 році. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.