Шанта Юрій, оборонець Карпатської України

Народився 29 січня 1918 р. в гірському мальовничому селі Люта на Великоберезнянщині у селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, а середню освіту здобув у Мукачівській Торговельній академії у 1938 р. Тут вступає у Пласт, бере участь у молодіжному русі, а також у з’їзді молоді в 1934 р.

Почав працювати у бурхливому 1938 р. в Підкарпатському банку в Ужгороді, де трудилося багато здібних і активних молодих фахівців. Змушений покинути Ужгород у зв’язку з окупацією його угорцями. Переїжджає у Виноградів, де працює в опікунській установі. Угорські терористи, а потім і регулярна угорська армія почали 14 березня наступ на молоду Карпато-Українську державу. Юрій Шанта, який уже тоді був січовиком, стає на захист своєї батьківщини. Разом з учнями вчительської семінарії та шкіл Виноградова відступає з боями і спішить на захист столиці Карпатської України – м. Хуста.

Молоді січовики, а також українці-воїни чехословацької армії вирішили дати рішучий бій на Красному полі під Хустом. Він тривав один день – 16 березня. Сили були нерівними і довелося відступати. Разом з групою 273 січовиків, в якій був також полковник М. Колодзінський, підійшли до Великого Бичкова. Тим часом угорська армія і терористи зайняли Великий Бичків, тому січовики і понад 200 цивільних біженців змушені були перейти холодну Тису і дістатися до Румунії. Полковник М. Колодзінський залишився в Апші (Водяному) з декількома січовиками – їх потім розстріляли угорці у Солотвині.

Юрій Шанта. Трагічний фінал українського Пласту на Закарпатті

Січовики на румунському боці склали зброю, але того ж дня румуни передали їх угорській окупаційній армії у Великому Бичкові. Ю. Шанта згадує, що це зробив румунський комендант м. Сигота, угорець за національністю. Так, 18 березня 1939 р. Ю. Шанта опинився знову на рідному Закарпатті, але в руках угорських окупантів. Кілька тижнів ув’язнені в горожанській школі полонені терпіли побої та знущання. Окупанти з ненавистю та жорстокістю били не тільки січовиків, але і цивільних осіб. Ю. Шанті пощастило, бо поруч з ним були чотири учні з Виноградова, які вільно розмовляли угорською мовою, і їм вдалося переконати слідчого Кастнера, що вони, а також ще п’ятеро, серед яких і Ю. Шанта, є учнями Велико-Бичківської гімназії і участі в боях не брали, а потрапили в полон випадково. Через тиждень усіх дев’ятеро – ніби учнів гімназії – звільнили. Цьому посприяв Юрій Гвоздулич, який зголосив, що Ю. Шанта гімназист, також гімназистами є Василь Вайда із Великої Копані, Сидір Новаківський з Ужгорода та студент-галичанин, який студіював фармацевтику в Празі. Згодом Ю. Шанта цікавився долею своїх побратимів по зброї і довідався, що Василя Вайду застрілив під час суперечки мадярон Ілляш — його шкільний товариш. Одному із чотирьох виноградівських хлопців, котрий найбільше клопотався про звільнення молодих патріотів, кати під час тортур зламали хребет.

Повернувшись у рідне село, Ю. Шанта не міг тут довго залишатися, бо всі знали про його українські переконання. Тому влітку 1939 р. він прощається із Закарпаттям і тікає у Словаччину. Необхідна була робота, а її тут не було, тому Ю. Шанта вирушає в Берлін, влаштовується на роботу, вивчає німецьку мову і у січні 1941 р. записується на навчання до Вищої економічної школи. Навчання закінчив улітку 1944 p., коли наближалася до свого завершення Друга світова війна. Не залишається в Берліні, який постійно бомбили, а в листопаді 1944 р. переїжджає у Судети, в Усті-над-Лабем. Тут застав його кінець війни. Він залишається в Судетах, бо звідси чехи відселили німців і була робота. У жовтні 1950 p., коли виникла небезпека потрапити в руки СМЕРШу або чеської служби безпеки, він тікає в Баварію. Звідси влітку 1951 p. переїжджає в Канаду, поселяється в Торонто і з перших днів поринає в роботу Братства Карпатська Січ та Українського Національного Об’єднання, в якому був спочатку секретарем.

У Канаді Ю. Шанта завершує своє навчання, здобуває ступінь магістра славістики. Працював бухгалтером, а з 1983 р. і до сьогодні — управителем кредитної спілки. Дуже активний член Братства Карпатська Січ. Був обраний до Центральної управи, очолював Контрольну комісію Центрального Проводу. Виступає з доповідями на святах по відзначенню річниць Карпатської України. Крім того, він член Українського Національного Об’єднання в Канаді.

Микола Мушинка: до 100-ліття від дня народження Юрія Шанти

Ю. Шанта — єдиний з колишніх карпатських січовиків, який намагається увіковічити боротьбу карпатських січовиків у 1939 р. На початку 1991 р. в перших трьох номерах літопису «Червона Калина» надруковано статті про Карпатську Січ. Він активно досліджує боротьбу карпатських січовиків проти польських і угорських терористів, а головно проти угорських військ. При цьому виступає з дуже реалістичних позицій, використовуючи документи, зокрема, польського походження. Збірник «Операція “Лом”» вийшов у Варшаві в 1998 p. і містить 127 документів. У першій частині збірника «Красне Поле» у розділі «За гарячими подіями» Ю. Шанта надрукував дослідження «Карпатська Україна, свобода, здобута кров’ю» про бої Карпатської Січі з угорськими окупантами.

Дружина Олеся також є членом БКС, відома дитяча письменниця Канади. Донька Людмила – відома художниця, яка малює в техніці акварелі.

ДжерелоХуданич Василь. Світове Братство Карпатська Січ. – Ужгород: Ґражда, 2005. — 292 с.: іл.

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This