Скавтм. Л. Бачинський: Що в наших силах?

Не в гнів нашим пластунам буде закид, що дотепер не спромоглися вони на організацію пластового музею. Чи в Ужгороді, чи у Львові чи на загальних шкільних виставах в Ужгороді і Пряшеві не бачив я такого музею, як урядили моравські пластуни на виставі в Берні, не згадуючи вже ще кращої, величавої вистави на Джамборі.

Які причини? Чому так сумно виглядає ся справа? Чи ми не здалі, нероби, чи просто панує у нас лінь?

Думаю, що ні. Причина криється тут в чому іншому. Кожний пластун, зокрема курінь уважає, що зроблена річ є лише власністю куреня, або тої особи, не хотять, аби зроблена річ помандрувала в інше місце. Друга справа є недовір’я до музею. Тії речі, що пошлемо, десь стратяться, хтось візьме, комусь подарують і т.д. говорять пластуни.

Третя – се брак ініціативи у нас провідників, аби дістати десь кімнату для організацій сталого музею. Думаю, що се не така вже тяжка річ. Коли б подолати сі головні три причини, то певно в наших центральних місцях були б сталі, спочатку малі, а там я великі гарні музеї. Особа, що буде вести музей, мусить бути добре ознайомлена з головними музейними правилами. Всі речі точно записувати, видавати посвідки і водповідати за цілість. Добуті речі нумерувати, записувати до інвентаря, дати напис: хто зробив, подарував, коли, яким курінем и т. д. Всі речі виставляти, аби могли ті речі оглядати пластуни і сторонні і переконатися, що ними подаровані речі є дійсно в музею. В газетах час від часу згадувати приріст музею і виказувати осіб. Так поволі музей буде рости. Як би не було окремої кімнати, то можна поки що примістити в шафах, але вже тії речі, що є, мусять бути переховані в найкращому стані, не накриті порохом і не понищені шкідниками.

Які речі можна виробляти до музею, я вже подав на сторінках “Пластуна” за рік 1928.

Зараз виписую ще кілька виробів, які особливо важні і легкі до виконання на Підкарпатю: так моделі дараб, човна приладів рибарських, орієнтаційні знаки, сонішний годинник, мапи на папері і з папємарше, ріжні роди мостів, умовні знаки на ріжних теренах і ріжними способами, дзвіниці, сліди з воску, лук, добувана огня тертям, вузли, ріжні типи шатер, ріжні підстави, зразки дерев, плетеня мап, лісовий домик, гачки, свічники, уживана пл. палиця в моделях, огні таборові, хлібна піч, перша поміч, пластові печатки, трембіта, сопілка, кобза і ліра, як не оригінальні, то моделі, табори з гіпсу, або на піску, випилюваня з дерева, роблені речі, діапозитиви, тотеми, альбомні фотографії.

Дуже багато можна ввібрати з ріжних пластових підручників, аби лише була охота.

Журнал "Пластун", жовтень 1930

Журнал “Пластун”, жовтень 1930

Журнал "Пластун", ч. 2, жовтень 1930

Журнал “Пластун”, ч. 2, жовтень 1930

Джерело: часопис пластової молодежі “Пластун – Skaut”, ч. 2, жовтень 1930

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This