Грушкевич Микола Андрій, «Журавлине Перо»

Син Ярослава і Меланії Бородієвич. Народився 14 вересня 1912 року в Станиславові. 

До Пласту вступив 1923 р. — член гуртка «Крук» 11 куреня ім. І. Мазепи в Станиславові. Був курінним суддею (1929—30 рр.).

Після розв’язання Пласту був членом Головної Ради Товариства «Орли» КАУМ, зокрема як організатор таборів.

У Німеччині вступив до Пластового Сеньйорату і в 1946—47 рр. був членом старшини ініціятивного пластового гуртка і проводу ОП УПС в Бамберґу. До 7 куреня УПС ім. А. Войнаровського прийнятий в Америці 1950 р., а від 1956 р. очолював його як курінний (батько куреня).

Перебуваючи від 1952 р. в Клівленді, весь час працював активно в Пласті. В ОП УПС був довший час членом проводу й провідником. У станиці впродовж кількох років був членом і головою Контрольної Комісії, а у 1960 р. зайняв пост станичного Клівленду.

У рр. 1956—59 присвятився пластовому домові в Клівленді: був спершу головою Комітету придбання Пластового дому, опісля головою Комітету посвячення Пластового дому, а врешті головою Управи Пл. дому. Нагороджений орденом св. Юрія в золоті.

Директор Пластового музею в Пармі (1987—2002).

Закінчив Львівський університет, медичний відділ (1937). У 1938 переїхав до Берліна, де спеціалізувався з внутрішньої медицини, згодом працював в університетських клініках. Написав дисертаційну працю «Вплив хініну на обмін вуглеводів». Від 1940 року — асистент клініки природолікування в Дрездені; від 1945 — лікар у м. Бамберґ.

У США нострифікував диплом і провадив приватну практику в Клівленді. Член Українського лікарського товариства Північної Америки, співзасновник його відділу в Огайо, колишній його голова. Член НТШ і член його управи в Огайо.

Активний в комітеті побудови катедри св. Йосафата, щедрий жертводавець.

Автор серії курінних брошур “Під знаком золотого стремени“, статей про здоров’я пластуна. Редактор документального збірника „Українська молодь Христові” і збірки віршів „На громадському перелазі”.

 

Одружений, мав двоє дітей.

Помер 27 грудня 2002 у Клівленді, похований на цвинтарі свв. Петра і Павла в Пармі, Огайо, США.

Джерела:

  • Вузли дружби. Бюлетень 7-го Куреня У.П.С. ім. Андрея Войнаровського: Ювілейне видання. – Клівленд – Нью-Йорк, 1960. – С. 50-51
  • Стаття в Енциклопедії сучасної України.
  • Посмертні згадки у газеті “Свобода“.

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This