Паньківський Степан-Іван, герой Листопадового чину

Паньківський Степан-Іван, син Костя і Осипи Федак (6 липня 1899, м. Львів — 03.1919, між с. Родатичі та с. Вовчухи Городоцького р-ну Львівської обл.).

Член Пласту на Філії Академічної гімназії. (Львів). Член таємної «Драгоманівської організації молодіжі».

Після закінчення гімназії (1917) вступив до Леґіону УСС, вістун. Поручник УГА.

Навчався у Львівській політехніці. Належав до групи стрільців, що на наказ Д. Вітовського вивішувала український прапор на ратуші у Львові в ніч на 1 листопада 1918 р.

Загинув у бою з поляками — знайдений вбитим на залізничному насипу.

Степан Паньківський. Свідоцтво зрілости

Степан Паньківський. Свідоцтво зрілости

Некролог. Степан Паньківський

23 марта 1919. р. якийсь польський жовняр доручив посмертну картку Степана Паньківського – його матері з тим, що «… лежав убитий на торі в Радатичах…»

Тоді – під першим вражінням сумної вістки – нещасна мати не була в силі дещо більше довідатися, а опісля – надармо оголошувала в часописах, на дармо пошукувала в сльозах в Радатичах і Волчуках… Пропав безслідно…

Уроджений 6. липня 1899. у Львові – був гідним сином нашого заслуженого діяча бл. п. Костя Паньківського.

Знаємо його і як відзначаючого ученика філії акад. гімназії у Львові й як доброго товариша.

Знаємо його, як ідейного члена й діяльного провідника тайної Драгоманівської Організації Молодіжи (Д.О.М.)

Знаємо з 1917 року, як Українського січового стрільця, а де дальше надійного студента-техніка.

Серед сірої юрби нестолітних «тихолазів», тихих, смиренних, що то в свій час юрбою переходили школи й університети, якоюсь сірою масою стояли на академічних вічах, безумовно нерозуміли вартости праці, товариських зобов’язань і обов’язку – чувся він все не між своїми. Це був тип «нового чоловіка», характерний, який вже в 1910 р. Драгом. Орг. Молодіжи – веденій бл. п. Василем Даниловичем на ідеях Драгоманова научився дивити на світ тверезими очима, вірити у висновки своєї власної думки, в свою власну силу, свої закони, неоглядатись на чужий провід, чужу ласку, чужі ідеали.

При кінци жовтня 1918. р. – як У.С.С. – найшовся у відпусці у Львові. Брав чинну участь в подіях ночі на 1 падолиста 1918. Тоді судилось йому бути одним з тих двох, що вивісили блакитно-жовтий прапор на Львівській вежі ратушевій. Перебуваючи дальше у Львові з гідністю Усусуса патрулював і боровся по улицях рідного міста. Разом з иньшими уступив з него, облягав його і в однім з відступів поляг убитий або ранений добитий… «лежав убитий на торі в Радатичах…»

Лист автора некролога Степана Божика Романові Думі

П. Т.
Роман Дума
студ. інженерії
Львів
ул. Городецька б4/ІІ.

На відозву Тов-а «Основа» – друковану на днях в львівських укр. часописах – пересилаю Вам некролог мойого товариша б. студента техніка (виділу будови машин) Степана Паньківського, який згинув в боях коло Львова. – знимки не долучую, бо рівночасно такий самий некролог зі знимкою передаю редакції календара «Червона Калина» – де Ви в потребі будете могли випозичити не знимку, але вже готову клішу. –

З поважанням
Степан Божик
Угнів, дня 14. червня 1922 р.

Джерела:

  1. Гуцуляк М. Перший листопад 1918. — Київ, 1993. — С. 94;
  2. ЦДІАУЛ, ф. 374, оп. 1, спр. 53, арк. 1—3;
  3. Мартиролог українського Пласту

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This