Свєнціцька Віра, дослідниця українського мистецтва

Віра Свєнціцька (28 серпня 1913 — 25 травня 1991) – пластунка куреня ч. 2 ім. Марти Борецької при гімназії сс. Василіянок у Львові. Дослідниця українського мистецтва, кандидат наук, політв’язень. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка.

Народилася у Львові в родині Іларіона та Анізії Вострякової. Батько — визначний філолог, музеєзнавець. Навчалася у гімназії сс. Василіянок, де вступила у Пласт. Ступінь учасниці здобула 13.11.1927, розвідчиці 1.11.1929. Відзначена 4 відзначенням 14.04.1929. Учасниця дівочого водного табору; референтка ощадности в курені.

Пластування і таборування навчили мужности й витривалости, які так згодилися молодій Вірі, коли вона стала членом ОУН та була у бойовій розвідувальній п’ятірці дівчат (Марійка Кос, Віра Свєнціцька, Катря Зарицька, Дарія Гнатківська і Галя Недзвєцька). На Варшавському процесі Степана Бандери (1935 — 1936 рр.), коли у зал розправ ввели Віру як свідка, вона привітала підсудних окликом «Слава Україні!» і почала відповідати українською мовою. Голова суду не дозволив зізнавати українською мовою і перестеріг, що її буде покарано. Свєнціцька заявила, що розмовлятиме тільки українською. Голова суду наклав на неї кару (200 злотих, потім замінив на 10 днів ув’язнення), а за оклик «Слава Україні!» засудив на одну добу темниці і наказав поліції вивести її. Виходячи, Віра попрощала підсудних тим же окликом.

На Львівському процесі (1936 р.) Свєнціцька була на лаві підсудних, та завдяки вдалій обороні їй вдалося уникнути ув’язнення і закінчити філософський відділ університету, зробити маґістерську роботу з історії мистецтва. Однак совєтські репресії Віру не оминули. Заарештовано її у 1948 р. Рік вона просиділа у київських тюрмах та 7 літ — у Іркутських таборах. Повернувшись із заслання, працювала у Національному музеї, де досліджувала українське образотворче мистецтво. Навчалась у заочній аспірантурі та захистила дисертацію.

Найвизначніші праці: «Різьблені ручні хрести XVII — XX ст.» (1939 р.), «Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст.» (1966 р.), «Живопис XIV — XVI століть» у 2 томі «І сторії українського мистецтва» (1967 р.), «Словник жовківських майстрів живопису і різьби».

У 1995 р. посмертно їй присуджено Державну премію ім. Т. Шевченка за альбом «Українське народне малярство XIII — XX століть».

Відійшла на Вічну Ватру  25 травня 1991 року. Похована у родинному гробівці з білого пісковику, з погруддям батька роботи Є. Дзиндри.

Джерела:

  1. пл. сен. Богуслава Бринів, Гр
  2. Вічна Ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»). – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 76 с.

[stextbox id=’info’]Підтримати проект “100 кроків” | Support us![/stextbox]

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. До пластового життєпису Віри Свєнціцької – 100 кроків - […] нагоди річниці від дня народження Віри Свєнціцької, пластунки 2 куреня ім. Марти Борецької, членки гуртка […]
  2. Свєнціцька Віра, мистецтвознавець, підпільниця | 100 кроків - […] у травні 2017 року ми вже публікували довідку про пластунку Віру Свєнціцьку, то тут подамо спогад Лідії Коць-Григорчук (також…
Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This