Фіґоль Атанас – творець великих діл

Пластун сеніор Атанас Фіґоль – небуденна постать в українській громаді, людина великого формату. Це мусів відчути кожний, хто з ним зустрічався, співпрацював чи мав що-небудь до діла.

Народився 11-го травня 1908 року в Коломиї, Україна, в сім’ї католицького священика о. Івана, визначного катехита, великого оборонця гімназійної молоді, в українській гімназії в Станиславові, тепер Івано-Франківськ.

Вже молодим юнаком Атанас болів невдачею Визвольних Змагань. У тому часі в Станиславові було багато громадських працівників. Серед них одно з передових місць займав Атанас Фіґоль, з’єднуючи коло себе друзів своїм тактом, дипломатичним хистом і товариською поведінкою.

Активний у Студентському Русі у Львові. Згодом студіює в Берліні, Німеччина, де закінчує студії і набуває диплом доктора математично-природничих наук.

Дуже цікавий період його громадської праці в часі німецької окупації. Як співробітник проф. В. Кубійовича, голови Українського Центрального Комітету (УЦК), йому доводилося полагоджувати безліч дуже складних і небезпечних справ. Після закінчення Другої світової війни розвиває широку діяльність на терені Німеччини в Мюнхені. Як пластун, член куреня «Лісові Чорти», один з ініціаторів віднови Пласту в Німеччині. Загально відомо його виступи при різних нагодах, зокрема на Пластових З’їздах в Карсфельді, на 1-му Пластовому Конґресі в Ашафенбурґу, а згодом на 2-му Пластовому Конґресі в США, як його організатор. Він постійно закликав вірити у поворот до Святої Софії в Києві і до Святого Юра у Львові, хоч невідомо коли.

Залишившись в Мюнхені, він розвинув незвичайно активну працю в громаді, як керівник видавництва НТШ, «Молоде Життя» і «Книга».

У новій діаспорі А. Фіґоль почав реалізувати послідовно свій задум – пізнавати, щоб передбачити, щоб могти діяти. Він стає співробітником Фундації Енциклопедії Українознавства (ЕУ) і редактором «Вісті із Сарселю», де подавано інформації про працю редакції ЕУ та пожертви на її видання. Він без вагань перебирає фінансування ЕУ і на тому пості роками роз’їжджав по різних країнах і континентах з метою добути необхідні фонди на видання цього монументального твору нашої діяспори, незважаючи на різні труднощі, ризкуючи своїм здоров’ям, а то й життям. Немає найменшого сумніву, що тільки завдяки великим зусиллям Фіґоля, цей твір міг появитися і тепер служить в Україні зразком несплямленої науки.

Пл.сен. Атанас Фіголь, голова ІІ Конгресу, з Начальним Сірим Левом

Пл.сен. Атанас Фіголь, голова ІІ Конгресу, з Начальним Сірим Левом

Майже два з половиною років він очолював Виконавчий Орган Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі. В тому часі він пропаґував широко з успіхом її підтримку серед широких кіл українського громадянства. Цей пост він займав від половини 1967 до 1069. Про його діяльність на тому пості згадано в публікаціях «Документи і матеріяли до сучасної ситуації в УНРАДІ 1969 і в брошурі «Моя відповідь», Мюнхен 1970.

Будучи активним в Пласті, він відбув поїздки на Світові Джемборі в Муасон, коло Парижа у 1947 і до Маратону в Греції у 1963 р.

Незвичайно широку діяльність розвинув на пості голови Конґресу Української Вільної Політичної Думки (КУВПД). Про це свідчать матеріали і публікації, 4 Збірки, Серія А і 3 Збірки Серія Б.

А. Фіґоль – професор і колишній редактор Українського Технічно-Господарського інституту (УТГІ), довголітній член редакції ЕУ, голова Українського Демократичного Руху, голова Уряду УНР в екзилі, визначний громадський, політичний та пластовий діяч.

Його численні статті на економічні, зокрема про кібернетику, і на громадські теми. Дуже цікава є його публікація п. з. «Кібернетика, її виникнення та значення», Мюнхен 1966.

А. Фіґоль – це людина Чину, праці і обов’язку. Служба Україні і українському народові – це девізи, що їм залишився вірним все життя.

Його виступи ціхували логіка і мудрість. Кожне потягнення докладно обдумував і дискутував із своїми найблищими приятелями і друзями. Був ворогом всяких інтриґ і завжди старався злагіднювати всякі непорозуміння.

Восени 1963 року відвідав Рим і брав участь в студійних днях Українського Християнського Руху. Небуденні були досягнення Фіґоля в різних секторах нашого громадського життя.

Помер 31-го липня 1993 року безпосередньо після повороту з України, якої відродження державности прагнув пережити у Києві.

пл. сен. Роман Барановський, ЛЧ

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. Свято Весни, Міттенвальд, 1947, фото пл. сен. Юрій Семків (Австралія) – 100 кроків - […] Левицький, Голова Головної Пластової Старшини – Атанас Фіґоль. У другому ряді зліва комендант Свята Весни – […]
Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This