Суть пластового виховання чітко визначена у статутному завданні: Пласт є організацією української молоді для всебічного патріотичного самовиховання. В цьому визначенні кожне слово має свій зміст і вказує на специфічні педагогічні методи виховання в Пласті.

Велике значення приділяється всебічному вихованню, тобто вихованню молодої людини фізично здорової, морально стійкої та інтелектуально розвиненої. В принципі, цей метод збігається з відомим ще із стародавніх часів гаслом: “В здоровому тілі – здоровий дух”. Проте, на відміну від фізичного виховання і спорту, Пласт має свої специфічні методи. Такими методами є пластові гри і забави, особливо для юнаків молодшого віку.

Кожна така гра, як правило, проводиться в терені, серед природи, і має якесь особливе завдання: знайти якийсь захований предмет або записку, ідучи по незамітно залишених слідах або знаках; зайти на призначене місце за слідами попередньої групи; підійти до “ворога” та заскочити його або самому не дати себе заскочити “противнику”. Від старших юнаків вимагається крім того вміння користуватися картою і компасом, нав’язання зв’язку за допомогою сигналізації азбукою Морзе тощо.

Пластування – це гра, яка має готувати юнаків до самостійного життя, до подолання труднощів, знаходження виходу із складних становищ.

Набір таких пластових ігор і забав підготував один із засновників пластового руху на Україні, син великого Каменяра, Петро Франко, і видав їх окремою книжечкою в далекому 1913 році.

Великого значення для всебічного пластового виховання в Пласті надається мандрівництву. Вибираючися на мандрівку, молоді люди мусять бути готові до невигод і різного роду труднощів. Вимагається про тому неабияка фізична справність, а також психічна витривалість. Метою пластових мандрівок є добре пізнати свій край, розвивати свої розумові та фізичні здібності. Спілкуючись з природою, із зустрічними людьми, пластуни виробляють в собі почуття любові до рідної замлі, до народу, який на ній живе, а самі збагачують при тому свої знання та загартовують здоров’я.

Окремий вид пластового виховання – це таборування. Перебуваючи тривалий час у пластовому таборі, молоді люди звикають до спартанського способу життя, самообслуговування. Табірна програма передбачає щоденну необхідну працю, а також цікавий відпочинок. Незабутнє враження залишає в пам’яті учасників табору пластова ватра з її різноманітною, переважно веселою програмою і піснями.

Пластова ватра. КВТ 2012, фото (с) ст.пл. Богдан Яцишин, V

Пластове виховання не заперечує також занять спортом, зокрема його ігровими видами. Спортивні ігри виробляють у їх учасників почуття колективізму, дружби в команді, підпорядкування особистих амбіцій інтересам колективу.

Основне значення в пластовій діяльності має виховання щирого національного патріотизму. Досягається його різними методами, між іншим вказаними вище краєзнавчими мандрівками. Але основним методом є все ж таки поглиблене вивчення історії України, всіх визначних подій в далекому і ближчому минулому, життя і діяльності їх учасників і керівників, їхніх героїчних подвигів, які мають сприйматися як приклад до наслідування. У зв’язку з тим серед пластунів є звичай надавати своєму куреню ім’я однієї з відомих історичних постатей України, і це зобов’язує їх більш детально вивчати життєпис та діяльність свого патрона.

Процес виховання в Пласті помітно відрізняється від педагогічних методів виховання у школі. Там основною особою є учитель, старший за віком, з більшим обсягом знання. Таким чином він має пріоритетне становище, диктує свої умови слухачам, в якійсь мірі не дає їм змоги самостійно мислити. Інакше в Пласті. Тут також є виховник, але переважно особа не набагато старша за своїх вихованців, яка пройшла відповідний вишкіл.

Оскільки життя в Пласті часто має в собі елементи змагання, виникає природна потреба у молодих людей самоудосконалення, поглиблення своїх знань і вмілостей. В тому якраз суть пластового самовиховання.

Джерело: