Яремин Іван (8 квітня 1910 – 13 травня 2007) – народився у с. Ланчин Надвірнянського повіту, син Миколая та Марії (Голіней) (активні діячі т-ва «Просвіта»).

Від 1921 до 1929 навчався у Коломийській гімназії. Був в 19 курені ім. М. Залізняка в Коломиї (зі ступенем учасника), а в семінарії – у 13 курені ім. св. Володимира Великого.

Душпастирська праця: Крилос (Галицький д-т, Львівська архиєпархія), 1936-1940 – сотрудник, душпастирював у селах Козина і Пітрич, водночас проводячи громадську роботу в кооперативі. Під час першої радянської окупації взимку 1939-40 років нова влада вивезла до Сибіру третину його парафіян.

1944 під час фронтових боїв переїхав з родиною із с. Грибовичі Жовківського р-ну Львівської обл. у с. Райське Ліського пов. Оселився разом із сім’єю у рим.-кат. сс. шариток, у яких також відправляв Служби Божі (за його споминами, сестри надавали матеріяльну допомогу УПА).

На початку травня 1947 в рамках акції «Вісла» виселений із с. Райське Ліського пов.

Заарештований співробітниками UВР на збірному пункті в с. Волковия Ліського пов., доставлений до тюрми РUВР у м. Сянік. До табору Явожно прибув 14.У.1947 (табірний №354). Звільнений 12.ХІІ.1948. З табору подався у м. Ґурово Ілавецьке Ольштинського воєв., де жила після виселення дружина Любомира з сином Богданом і донькою Евлалією та наймолодший брат священика – Роман.

1949 відбув тритижневий курс латтнського обряду в м. Ельбльонґ, після чого був призначений сотрудником римсько-католицького пароха о. кан. Вацлава Гіпша в парафії св. Миколая в м. Ельбльонґ.

1976 іменований почесним крилошинином греко-католицької Перемиської капітули, а в 1998 – митратом.

Помер у м. Пасленк, похований 17 травня 2007.

*