Волянський Олег, лікар, диригент

Пл. сен. кер. Волянський Олег, ДК – український лікар-психіатр, диригент хорів, поет, композитор, правозахисник, громадський та політичний діяч.

Народився 15 квітня 1914 р. в Коломиї в родині гімназійного вчителя Павла і Галини з роду Витвицьких. Закінчивши 1931 р. українську гімназію в Перемишлі, здобув медичну освіту в Познані (Польща) 1939 р., згодом нострифікував свій диплом в університеті в Берліні (Німеччина).

Лікував наших біженців в таборах Ді-Пі у Райне на британській зоні Німеччини. Еміґрувавши до США, працював у психіятричних лікарнях штату Нью-Йорк, був директором кількох психіятричних лікарень, вів і приватну практику. Був членом Американської асоціяції психіятричних адміністраторів, Українського і Польсько-Американського лікарських товариств, Наукового товариства ім. Т.Шевченка Америки, Української вільної академії наук, Українського Історичного Товариства, Земляцтва «Перемищина» (герб Amicus) та інших.

Другий Український фестиваль у Пітсбурґу вшанував д-ра Олега Волянського, даючи йому звання «визначного американця українського походження», хоч насправді він почував себе аж до кінця свого життя передусім українцем.

Д-р О. Волянський є автором численних цінних наукових праць і багатьох статей на громадські теми.

Останніх 15 років був членом Українсько-Американської Координаційної Ради. Він керував українським хором “Золотий гомін” у Кергонксоні. Як композитор створював пісні-романси, в тому числі гімн і курінну пісню “Дубової Кори”.

Проба Олега Волянського

Проба Олега Волянського

1926 року в Перемишлі вступив до куреня УПЮ ім. І. Богуна, брав участь на таборах на Соколі, у різних мандрівках перед розв’язанням Пласту 1930 року. По закінченні Другої світової війни разом з пл. сен. о. Володимиром Івашком відроджує і веде Пласт у таборі переселенців у Райне. Відновив Пластову Присягу 9 вересня 1948 р. на таборі УПС «Гуляйпілля», а 4 лютого 1949 р. стає членом 13 Куреня УПС «Дубова Кора» (заснований 25 квітня 1948), у якому якийсь був час курінним, Корою Вікового Дуба (30.3.1952 – 17.7.1954), а аж до своєї смерті був курінним суддею (Дубовою Довбнею).

Табір на Соколі, серпень 1930. У цивільному вбранні - комендант табору, проф. Роман Шипайло. Справа, високий - Володимир Янів. Олег Волянський стоїть другий зліва

Табір на Соколі, серпень 1930. У цивільному вбранні – комендант табору, проф. Роман Шипайло. Справа, високий – Володимир Янів. Олег Волянський стоїть другий зліва

По переселенні до США працює як юнацький виховник і заступник станичного в станиці Сиракюзи (станичний пл. сен. о. Богдан Смик), а потім в осередку Ютика.

Д-р О.Волянський був одружений з Людмилою з роду Шарих, дочкою учасника бою під Крутами 29 січня 1918 р. Виховав дві дочки і трьох синів.

Помер 9 березня 2004 р. у Кергонксоні, США.

Джерела: пл. сен. Юрій-Мирослав Левицький, Пластовий Шлях, ч. 1 за 2004,

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This