Спомин Григорія Пришляка про табір на Соколі, 1928

1928 рік. Ми 15-літні учні україн­ської академічної гімназії у Львові, зібралися на прогулянку в Карпа­ти. Це — Володимир Романів із Чижикова поблизу Львова, Роман Сторощук, львівський «батяр», і я — Григорій Пришляк із Новосілок Ліських, повіт Кам’янка Струмилова.

Вихідний пункт — село Новосілки. І вже на четвертому селі (Убине, Хренів, Дідилів), що розтяглося понад річкою Думна, зупи­няє нас, допитує, але не заарешто­вує польська поліція з Дідилова.

Пішки добираємося до Львова — польовими стежками й дорогами та стежками біля залізничного шляху (Підліски, Борщовичі, Вислобоки, Підбірці, Кривчиці). У Львові пере­почили й переночували у пластовій домівці на вул. Бляхарській. Запа­си харчові — хліб і сухарі, трохи крупи, трішки солі, поташу і цукерайку (це для роблення содової во­ди). У Романа казан для варива. В кожного наплечник і палиця плас­това 1,8 метра, пластовий капелюх, на ногах — черевики. В наплечнику — білизна, коц.

Грошей — ні гроша. У мене на руці вуйків годинник, якого я пози­чив без дозволу. Родичі наші не знають, куди і як надовго ми пішли.

Усе пішки. Затримуючись по се­лах, шукаємо своїх знайомих, де ночуємо й харчуємося (хліб, моло­ко), бо звичайно такі господарства не бідні: треба ж платити за на­вчання і харч у місті.

У Стрийській пластовій домівці порожньо. Тут ночуємо й відпочи­ваємо та пробиваємося далі.

Станція Брошнів. Ночуємо в сто­долі в українця, небагатого діди­ча. Наймичка приносить нам скромний панський харч — вече­рю і сніданок. Подякувавши, подались вузькоколійкою понад Лімницею до табору Сокіл біля Підлютого.

Оселя “Сокіл” з висоти “пташиного” лету (20 - 40 роки ХХ ст.).

Оселя “Сокіл” з висоти “пташиного” лету (20 – 40 роки ХХ ст.). На передньому плані – зліва приміщення кухні і магазину, з правого боку – будинок для проводу табору, лікаря і кімнати хворих. Посередині між ними два мешкальні курені.

У таборі примістилися окремо в лісі, неподалік жилих куренів. По­ставили свій намет і вивісили плас­тову 51 куреня малинову хустину та подалися знайомитись із плас­тунами. Зустріли і свого зв’язково­го — старшого пластуна Івана Старосольського.

Табір платний, а ми без оплати, окремо. Роман варить, кашу, зби­раємо ягоди в лісі. Старались ловити рибу, але безуспішно. Трохи бідуємо з харчуванням.

Табір оголошує набір на три різні прогулянки: на Говерлу, Сивулю і Високу. Найважча — на Го­верлу, але там мене не приймають, бо замало кріпкий. «Ображений» погоджуюся йти на Сивулю. Одер­жав два бухонці хліба, консерву. Для нашого відділу — крупу і цу­кор.

Відділ на Сивулю вів старший пластун Рощак зі Станіслава. Про­гулянка, в початках жартівлива, скоро нас змучила. Подорож у го­рах для долинян незвична, втом­лює. А тут ще напали дощі. Коли опинилися на Сивулі — мряка і хмари були нижче нас, і як тільки почало гриміти, ми стрімголов по­далися вниз.

Опинились в лісовому господарстві (два-три будинки і кілька оборогів на сіно). Там і розмісти­лися на відпочинок та нічліг.

Вертаючись до табору, купалися і в холодній Лімниці чи принагідних потічках.

Якось у табір зайшла і польська поліція. На прохідній варті зроби­ла ревізію, пошкодила телефонне сполучення з куренями, дещо сконфіскувала, переглянула жур­нали, літературу в таборі. Та за­плановані заняття тривали. Плас­тові іспити другої проби, інсценізації, святочні походи до церкви в Підлютому, де часто бував і митрополит Андрей Шептицький.

Запам’яталося святочне про­щання з табором, інсценізації, співи і промови.

І знову вузькоколійкою до Брошнева, а там — пішки. Непо­далік Львова затрималися у пароха села Поршна, отця Возняка. Тут нами опікувалися його дочки-пластунки: Марійка, 15 літ, з часом дружина Василя Бандери, який за­гинув у німецьких таборах – крематоріях, та молода Люба, що вийш­ла заміж за Миколу Лемика (якого німці вбили у Придніпров’ї 1942 року).

Тут таки причепився до нас польський поліцай, але був настільки п’яний, що побоявся вступати з нами в суперечку.

З Поршни подалися додому, а відтак — до своїх шкільних обов’язків.

Джерела:

  1. Шлях перемоги. – 26 січня 2000. – Ч. 3. – С. 6.
  2. Бюлетень Уладу Пластового Сеніорату. – 1996. – Ч. 2 (3). – С. 5.
[stextbox id=”info”]Підтримати проект “100 кроків” | Support us![/stextbox]

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Олександр Тисовський

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This