Богдан Геврич народився 19 березня 1907 року в сім’ї о. Антона Геврича, пароха с. Хлібичин Лісний Коломийського повіту.

Член 19 полку ім. Максима Залізняка в Коломиї, у 1922 році сповняв обов’язки домівкаря.

Навчався в гімназії в Самборі й Коломиї, закінчив Львівську духовну академію. Рукоположений 1937 року, отримав парохію в с. Остап’є Скалатського повіту.

Заарештований 1946 року, засуджений до 10 років ув’язнення. У 1955 р. звільнився, закінчив заочно Львівське медичне училище, працював медиком в Іспасі, Косові. Активний як підпільний священик. Служив на Косівщині та Коломийщині, відвідував вірних у Вінницькій, Одеській та інших областях. Підтримував матеріяльно священиків, які повернулися із заслання.

Разом з дружиною Єлизаветою з Рачковських виховав п’ятеро дітей.

Помер 10 жовтня 1988 року. Похований у рідному селі.

Один з синів о. Богдана, Ярослав Геврич, у 1960-х роках, навчаючись у Київському медінституті, став членом Клубу творчої молоді Києва, співорганізатором капели бандуристів медінституту. Арештований після відкриття пам’ятника Шевченкові в Шешорах, засуджений до 5 років ув’язнення. Після звільнення закінчив медінститут, працював стоматологом у Турці.

Джерела:


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.