Белей Василь – Могікан

Народився Василь Белей 1 березня 1922 року в селі Великий Бичків на Рахівщині, з яким пов’язані його дитинство і юність, активна участь у Пласті, в героїчних і трагічних подіях березня 1939 р. в Карпатській Україні.

30 вересня 1933 року вступив до Пласту, а вже 12 травня 1934 року склав свій перший пластовий іспит на березі річки Тиси. Прийняв пластову присягу 12 травня 1935 року в Тячеві.

Як і його старший брат Михайло належав до куреня ім. Михайла Драгоманова. Був учасником мандрівок та вишкільних пластових таборів на Кобилецькій Поляні у 1934-1938 роках. У

1939 році, навчаючись у Державній деревообробній школі у містечку Ясіня, був активним учасником подій становлення української державності на Карпатській Україні.

У 1944 році насильно рекрутований до 2-гої армії Угорщини, де незабаром, будучи пораненим, потрапив у полон до Червоної армії. Перебуваючи в полоні, лікувався у госпіталі для військовополонених у Вінниці.

На початку 1945-го року повернувся додому. Від того часу мешкав у Великому Бичкові. За часів незалежності України був активним громадським діячем, багато писав, займався культурно-просвітницькою роботою серед молоді. Зокрема працював над відновленням Пласту на Закарпатті.

24 серпня 1991 р. було прийнято Акт про державну незалежність України. Кілька років до цього Василь Белей був серед активних борців за самостійну Українську державу, брав діяльну участь у Народному Русі України.

У числі перших відроджував Пластові осередки у Великому Бичкові, Мукачеві, Ужгороді та інших місцевостях краю, став поширювачем української національної ідеї, учасником всіх значних подій у громадсько-політичному та культурному житті Закарпаття.

До його великих заслуг належить збір матеріалів з історії визвольних змагань українців краю, особливо з історії Пласту, які зберігаються в його особистому архіві у кількох поважних фотоальбомах і є цінною джерельною базою для дослідників і просвітян.

В останні роки, незважаючи на поважний вік, проводив велику просвітницьку роботу, друкував статті з питань національно-культурного, морального і духовного виховання.

4 червня 2012 р. сидячи за власним робочим столом, на 91 році життя, відійшов на Вічну Ватру.