Саноцький Петро, доктор прав

Саноцький Петро, син Андрія (Антона) і Марії Лотоцької (пл. псевд. «Сокіл», «Орел Сизокрилий»; 5.02.1904, с. Тартаків Сокальського р-ну Львівської обл. — 28.07.1944, с. Закостілля, тепер у складі м. Мостиська Львівської обл.).

Заступник провідника 9 полку (куреня) ім. П. Дорошенка (Сокаль), провідник гуртка «Пугач», співорганізатор куреня УУСП «Крилаті» (Сокаль). Закінчив Сокальську гімназію (1924), студіював теологію у Перемишлі (1925—1927) і Львові (1927—1929), цивільне право у Львівському університеті (1930—1934). Член УВО, організатор ОУН на Сокальщині. Політв’язень польських тюрем (1930) і концлагеру в Березі Картузькій (2.09.1935—21.04.1936).

Під час першої радянської окупації Західної України перебував у м. Краків. Працював в Українському центральному комітеті – референтом у відділі суспільної опіки. Від літа 1941 — у Львові.

Відзначався великою старанністю й організаторськими здібностями: член студентської секції товариства «Просвіта» (Львів, Сокаль), товариств «Рідна школа» і «Відродження», спортивних гуртків. У 1928-1930 – кандидат на референта пропаганди у Крайовій команді УВО.

Замордований польською боївкою разом з двома священиками.

28.VII. 1944 разом з о. М. Мацюком та о. В. Ридошем вирушили на іменини до о. В. Конюшка у с. Твіржа Мостиського р-ну Дрогобицької обл. Згідно з досить скупими відомостями, Петро Саноцький збирався іти до Польщі в містечко Порохник, де на парафії працював його родич о. О. Яхимович, а далі, можливо, на Захід.

Біля містечка Судова Вишня їх перестріла боївка польського підпілля. Священиків і П. Саноцького катовано у підвалі будинку боївки АК біля костела в с. Твіржа. Після цього їх, пов’язаних колючим дротом, кинуто на підводу і повезено до с. Закостілля – передмістя м. Мостиська, де в штабі АК їх убито. Замордованих вивезено на пасовище під селом і закопано в придорожньому рові. Тлінні останки замучених були відкопані 26.VII.1994 пошуковою групою під керівництвом учителя із с. Волостків Мостиського р-ну Львівської обл. Мирослава Клюфаса. На місці поховання поставлено пам’ятний хрест із світлинами та написом.

Перепохований 1994 у рідному селі.

Джерела:

  • Мартиролог українського Пласту
  • Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лем­ківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939-1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015. — С. 127—130.

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This