Ольга Мілянич-Воробкевич (1911 — 2007) – народилася 5 лютого 1911 р. в с. Мочари біля м. Устріки Долішні на Перемищині (тепер Польща) в сім’ї священика о. Миколи Мілянича та Євгенії з Лужецьких. Отримавши початкову освіту в рідному селі, Оля вступила на навчання до Українського інституту для дівчат в Перемишлі (1922).

У старших класах гімназії була вельми активним членом Пласту, а згодом і курінною 80 куреня УУПЮ ім. Уляни з Медведівки. Тоді ж інтенсивно зай-малася спортом, грала в баскетбольній команді спортивного гімназійного гуртка «Спартанки». У 1931 р. успішно здала матуру та відкрила в Перемишлі власну продуктову крамницю, яка була місцем явок учасників українського визвольного руху.

Вийшла заміж за інженера-будівельника Юліяна Воробкевича, пластуна 3 куреня УУСП «Лісові чорти»; з ним у 1935 р. переїхала до Львова. Подруга Ольга — мати двох синів: Володимира (1937 р.н.) і Андрія (1942 р.н.) — інженерів-науковців, доцентів університетів; рівно ж дочекалася вона внуків та правнуків.

Згадаємо ще, що сім’ю Воробкевичів не оминули більшовицькі репресії: друг Юліян три роки (1945 — 48) «будував дороги» у вічній мерзлоті Магаданської области; у той час подруга Оля сама ростила синів. Вона працювала вихователькою в дитячому будинку № 6 м. Львова. Ідеї пластового виховання, якими керувалася подруга Оля у своїй 20-річній роботі в дитячому будинку, здобули їй любов дітей та пошану дорослих. Не покидала вона і своїх спортивних уподобань, беручи участь разом з чоловіком та дітьми в першому післявоєнному байдарочному поході Дністром у 1953 р., а пізніше Німаном, Південним Бугом та іншими ріками.

Спортивний гурток "Спартанки" у матчі з кошиківки проти української команди зі Львова отримав нагороду — картину Петра Холодного-старшого

Спортивний гурток “Спартанки” у матчі з кошиківки проти української команди зі Львова отримав нагороду — картину Петра Холодного-старшого. Перемишль, 1927 р. Стоять: Оля Мілянич (Воробкевич), Галя Чайківська, Марійка Гусар, Яблоновська, Оля Секела, М. Макар, Цьопа Паліїв. Сидять: Юревич, Соня Дрималик, Гена Жук.

Від 1990 р. подруга Ольга займалася відновленням Пласту в Україні як пластунка-сеньйорка Львівської станиці. Разом з другом Юліяном їздила в гори Ґорґани, в місця розташування таборів на Остодорі та Соколі, щоб з’ясувати можливість їх відбудови.

28 січня 2007 р. численна громада провела пл. сен. Ольгу Воробкевич на Вічну Ватру. Спочила подруга Оля на Кривчицькому цвинтарі у Львові поруч зі своїм чоловіком Юліяном. Гори вінків та квітів лягли на могилу незабутніх пластунів Галичини.

Джерело: Пластовий шлях, ч. 1/2007,

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.