Пропонуємо вашій увазі витяг з книги “Українська проблєма” авторства Григорія Хомишина, виданої у 1932 р. Йдеться про один з підрозділів першого розділу цієї праці, що мав назву “Про деструктивну роботу схибленого націоналізму”.

ОСТАТОЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ

Та не тільки поганським духом зачав дихати наш український націоналізм. Що гірше! На тлі українського націоналізму зявилася познака певного рода сатанізму. Маю перед очима фотоґрафію “Лісових Чортів” по балю. Фотоґрафія та представляє більше як сотку мущин і женщин в молодім і середнім віці в балевих строях, а над ними уноситься чорт з рогами, з довгим хвостом і пригравав на двох сопілках.

Тут уже, здається, клирикальний орґан “Нива” не зможе боронити, як боронила знану загально справу прапора українських хлопців пластунів, „які прибрали собі дивну назву “Лісових Чортів“, пояснюючи, що “чорти виступають на тому прапорі тільки як декораційний додаток, як пр. усякі звірята в гербах, або потвори в будовах ґотицького храму” (“Нива” ч. 7–8 1929 р. стор. 320). Пояснення се дуже незручне і натягнене. Вправді на тім прапорі під списою, якою кінчиться держак прапора, є вириті два хрести з одної і другої сторони, одначе головний об’єкт, головна ціль, finis propter quem, не знамена хрестні, але лісові чорти, як девіза пластунів, котрі не назвали себе хрестоносцями, але “Лісовими Чортами”. На святинях бувають часом різьби ріжного рода звірів, але ті святині збудовані на хвалу Божу, а не на хвалу тих звірів. Отже звірі уміщені на будовах християнських святинь, – се тільки вислів тої загальної хвали, яка належиться Богу від всіх сотворівь. Вкінці треба зазначити, що з нагоди того прапора відбулася “святочна академія” “Лісових Чортів”, на котрій “архидідько”, командант Пласту виголосив святочну промову. Отже не як Архангел в борбі з дідьками, але як „архидідько“ провідник дідьків. (Точний опис того дивного пластового “свята” подала наша преса).

Але хоч “Нива” сяк так могла тушувати прикре вражіння і навіть згіршення з приводу того “дивного” прапора “Лісових Чортів” дітваків, то учасників балю “Лісових Чортів”, мущин і панночок в дозрілім віці, не можна ніяк оправдувати, бо вони станули до танцю зовсім отверто під знаменем рогатого чорта, хочби під іменем поганського божка фавна.

Ось до такого, можна сказати, божевілля доходить кождий націоналізм, що легковажить або нехтує засади обявленої віри і христіянської моралі.

Про автора з Вікіпедії: Блаженний Григорій Хомишин (Хомишин Григорій Лукич; нар. 25 березня 1867, Гадинківці, тепер село Гусятинського району Тернопільської області — пом. 28 грудня 1945, Київ) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 19 червня 1904 року єпископ Станіславівський. Як католицький ієрарх і діяч Хомишин відстоював прозахідну орієнтацію, сприяв латинізації обряду. 1916 пробував увести григоріанський календар, чим викликав великий опір вірних. 1921 запровадив обов’язковий целібат священиків. Новомученик УГКЦ, репресований більшовиками у 1945 році. 27 червня 2001 зачислений папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних.

Джерело: zbruc.eu

Матеріал: ст.пл.скоб Іван Гоменюк, ЦМ

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.