На західноукраїнських землях у кінці XIX — на початку XX ст. працею кількох поколінь була створена густа мережа громадських, політичних, господарських, культурно-освітніх, спортивних, пожежних, напіввійськових організацій, які відіграли помітну роль у формуванні української нації. Особливе місце у цьому процесі належить українському скавтінґу — Пласту.

Саме в Пласті виростала національна еліта, що значною мірою вплинула на розвиток українського націоналістичного руху, політичної думки та національної психології. Члени цієї організації активно долучилися до створення першої в новітній історії України добровільної мілітарної формації — Легіону Українських Січових Стрільців, брали активну участь у розбудові Західноукраїнської Народної Республіки, воювали у лавах Української Галицької Армії, Дієвої Армії УНР, Корпусу Січових Стрільців, Карпатської Січі, дніли в «Соколі», «Січі», «Лузі», «Просвіті», Союзі Українок, Українському Спортовому Союзі, Українському Студентському Спортовому Клюбі, Організації вищих класів українських гімназій, Українській Військовій Організації, Організації Українських Націоналістів, Дружинах Українських Націоналістів, Похідних групах ОУН, Українській Народній Самообороні, Українській Повстанській Армії, Українській дивізії «Галичина», збройному підпіллі у 1940-х — на початку 1950-х рр., були творцями Акту відновлення Української Державности, Української Головної Визвольної Ради тощо [1]. Особистості, виховані в Пласті, значною мірою вплинули на весь націоналістичний рух та національний розвиток першої половини XX століття та наступних десятиліть.

Книга «Мартиролог Українського Пласту», підготована науковими співробітниками Групи з історії та музейництва Пласту «На сліді», має на меті представити читачеві інформацію про українських героїв — вихованців легального і підпільного Пласту, що в різних роках буремного XX століття віддали найцінніше, що в них було — своє життя, за українську ідею. Пропоноване видання має на меті висвітлити біографії осіб, причетних до подій першої половини XX століття, та розкрити їхню особисту участь в українському визвольному русі. Саме такий біографічний зріз, на нашу думку, дасть можливість об’єктивно поглянути на події, які відбувалися у XX столітті, крізь призму життєвих доль провідних та рядових членів Пласту, які крок за кроком наближали час нашої незалежності!. Включення до книги довідкової частини, в якій подано коротку інформацію про громадські організації, військові формування та політичні утворення, членами яких були пластуни, дозволить читачам краще зрозуміти перебіг подій, які відбувались у той час на українських землях і поза межами України.

«Мартиролог Українського Пласту» — це не перша спроба подібного видання. Отож коротко зупинимося на історії виникнення «Пластового Куреня Залізного Хреста» та укладення пластового мартиролога. Ідея мартиролога зародилася ще у 1956 р. у діаспорі. Серед пластунів було поширено заклик голови Головної Пластової Ради Осипа Бойчука та її секретаря Михайла Бажанського:«Український Пласт приступає до зібрання матеріялів про тих українських пластунів і пластунок, що віддали своє життя в активній борбі за волю України. Збірник цих матеріялів, які будуть обіймати роки 1911 до 1956, має бути зладжений перед Ювілейною Зустріччю в серпні 1957. Повища акція проходить в рамах святкувань 45-ліття Українського Пласту і є під патронатом Начального Пластуна Сірого Лева. Головна Пластова Рада в порозумінні з Головною Пластовою Булавою взиває всі Пластові Проводи в світі, а зокрема Матірні Курені УПС та просить все Українське Громадянство допомогти їй своїми відомостями при зібранні потрібних даних. Особливе прохання звертає ВПРада до Родин і Приятелів поляглих Пластунів, бо їм найкраще знані особисті дані та обставини смерти поляглих» [2].

Про кожного пластуна і пластунку збирали такі дані: ім’я і прізвище; дата і місце народження; пластовий ступінь і пластова частина, до якої належав; професія; дата, місце й обставини смерти; «в якому характері згинув» (член організації, військової формації і т. п.); по можливості подавалася світлина. До збору матеріялів залучено Олександра Тисовського, Северина Левицького, Ганну Коренець, Яра Гладкого, Юрія П’ясецького та багатьох інших пластунів, які знали загиблих. На підставі отриманих матеріялів, записаних спогадів, інформації з пластових та інших видань, приватних архівів, відомостей родичів загиблих М. Бажанський уклав реєстр «Пластового Куреня Залізного Хреста», написав до нього вступне слово і видрукував окремою брошурою [3]. Реєстр вперше оприлюднено на Ювілейній Міжкрайовій Пластовій Зустрічі в Ґрефтоні (Канада) у серпні 1957 р. Після клопіткої роботи було укладено біограми 101 пластуна-героя [4]. З огляду на те, що родичі і близькі загиблих пластунів залишилися на окупованих землях України, в опублікованому реєстрі було подано лише 32 особи [5]. Автори брошури «Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911—1956» зобов’язалися постійно її доповнювати і в міру можливости публікувати.

У 1990-х — на початку 2000-х рр. 28 курінь УПС-ок «Верховинки» на основі брошури «Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911—1956» з урахуванням нових даних працював над книгою під назвою «Пластуни у визвольних змаганнях» [6]. У книзі, виданій 2002 p., подано короткі біографічні довідки про пластунів, що брали участь в українському визвольному русі. З них наведено 150 осіб, які загинули [7].

Через рік у Львові вийшла друком книга «Матеріали до пластового мартиролога» [8]. Працю підготував колектив Групи з історії та музейництва Пласту «На сліді»: Володимир Мороз, Тарас Гривул, Володимир Муравський, Володимир Окаринський. Як джерела для підготовки книги використано видання «Пластуни у визвольних змаганнях» [9], довідники дослідника історії УПА зі США Петра Содоля «Українська Повстанча Армія. 1943—1949» [10], які на той час були основними джерелами інформації про боротьбу ОУН і УПА та містили відомості про учасників визвольної боротьби, які були членами Пласту. Для підтвердження приналежности до Пласту автори в основному використовували список-каталог Центрального державного історичного архіву України у Львові, який було укладено 1954 р. на матеріялах фонду 389 «Верховна Пластова Команда, м. Львів». Чимало інформації про пластунів, які віддали своє життя за Україну, автори взяли з багатотомної серії «Літопис Української Повстанської Армії» [11], історико-мемуарних регіональних збірників, видань мартирологічного характеру, пам’ятних книг українських гімназій, наукових, науково-популярних видань, преси тощо. У книзі наведено біограми 482 осіб [12].

Книга, підготовлена з нагоди 100-ліття Пласту, посідає особливе місце. На сьогоднішній день це найповніший перелік пластунів-героїв, які загинули у XX столітті. Крім біограм пластунів вона містить велику кількість фотографій, що якнайкраще передають дух тої доби, вимальовують справжні образи українських героїв.

«Мартиролог Українського Пласту» — це найкраща дотеперішня спроба дослідити історію Пласту в розрізі біографістики.

Він дає можливість окреслити напрями подальших наукових пошуків та переосмислення нашого минулого. Адже потрібно зробити ще чимало кроків для об’єктивного висвітлення тих сторінок української історії, які замовчувалися або подавалися в перекривленому вигляді. Про багатьох осіб, згаданих у цій книзі, повинні з’явитися ширші біографічні нариси та ґрунтовні монографічні дослідження. Важливо, щоб у них подавалася інформація про перебування в Пласті: обставини вступу в організацію, дата складення Присяги, складення пластових вмілостей, пластові нагороди, отримані в організації та ін. Біографічні зведення, як правило, є сухими довідками, що містять лише анкетні дані про ту чи іншу особу. У майбутніх дослідженнях потрібно також подавати психологічні портрети осіб, висвітлювати їхнє особисте і родинне життя, мотиви їхньої діяльности, особливості життєвого стилю тощо.

Загалом вивчення історії Пласту та сторінок українського визвольного руху допоможе нам глибше осмислити тогочасні суспільно-політичні процеси, що, своєю чергою, сприятиме відновленню історичної пам’яти. Актуальність запропонованої книги визначається, з одного боку, об’єктивною потребою заповнення значної прогалини в українській історіографії, з іншого — його практичною необхідністю.

Бажаю всім пластунам і пластункам дотримуватися Першого Головного Обов’язку пластуна — «Бути вірним Богові та Україні» та заповіді українського націоналіста — «Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї», тобто не на словах, а на ділі захищати українські інтереси. Так, як колись герої, про яких йдеться в цій книзі, боролися за незалежність України, так і сьогоднішні пластуни і пластунки повинні не тільки робити все для зміцнення своєї організації, нації та держави, а й поширювати українські впливи назовні.

На завершення хочу зацитувати слова з видання «Пластовий Курінь Залізного Хреста» 1957 p., які не втратили своєї актуальности: «До цього Пантеону славних додаватиме час все нові й нові імена, бо життя йде вперед, воно вимагає від нас завжди бути готовими скласти святу жертву, як дань від Українського Пласту в будову вільної Української Держави» [13]. Знати правдиву історію пластунів-героїв — обов’язок кожного українця, що хоче вирватися з тенет брехні та позбутися комплексу меншовартосте.

Отож шануймо наших героїв, які віддали своє життя, щоб ми могли жити в незалежній Україні.

Андрій Сова

Примітки

  1. Про це докладніше див. у довідковій частині, де подано коротку інформацію про громадські організації, військові формування та політичні утворення, членами яких були пластуни.
  2. Заклик // Пластовий листок. — Нью-Йорк, 1957. — Травень. — Ч. 2/57. — С. 2.
  3. Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911—1956. Самвидав. Праця також перевидана у 1981 р. Див.: Бойчук О. Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911— 1956 // Пластовий шлях. — 1981. — Липень—грудень. — Ч. 2(65). — С. 28—33.
  4. Безсмертним // Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911—1956. Самвидав.
  5. Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911—1956. Самвидав.
  6. Пластуни у визвольних змаганнях. Дані зібрав 28-й курінь УПС «Верховинки». — Нью-Йорк, 2002. — 71 с.
  7. У 2010 р. 28 курінь УПС-ок «Верховинки» видав другу частину праці, у якій використано в основному «Матеріали до пластового мартиролога» та публікації журналу «Пластовий шлях». Див.: Пластуни у визвольних змаганнях. Дані зібрав 28-й курінь УПС «Верховинки». — Нью-Йорк, 2010. — Частина 2. — 109 с.
  8. Гривул T., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога / Передмова О. Сича. — Львів, 2003. — 120 с.
  9. Пластуни у визвольних змаганнях. Дані зібрав 28-й курінь УПС «Верховинки». — Нью-Йорк, 2002. — 71 с.
  10. Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—1949. Довідник. — Нью- Йорк, 1994. — 199 с.; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—1949. Довідник другий. — Нью-Йорк, 1995. — 295 с.
  11. Докладніше див.: Літопис Української Повстанської Армії. Каталог 100 томів. 1973-2012 / Відповідальний редактор П. Й. Потічний. — Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2012. — 128 с.
  12. Мороз В. Вступ // Гривул T., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога / Передмова О. Сича. — Львів, 2003. — С. 5—6; Мороз В. [Огляд]: Гривул T., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога / Передмова О. Сича. — Львів, 2003. — 120 с. // Український визвольний рух. — Львів, 2004. — Збірник 3: До 75-ліття Організації Українських Націоналістів. — С. 281—282.
  13. Безсмертним // Пластовий Курінь Залізного Хреста 1911—1956. Самвидав.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.