Можемо сміло сказати, що ані один прояв народнього життя закарпатських українців не відбувся без пластунів. Пластуни завжди творили першу частину святкових походів при народніх маніфестаціях, при просвітянських з’їздах та інших всенародніх імпрезах.

От вкажемо хоч би на свято відкриття Народнього Дому Т-ва «Просвіта» в Ужгороді, як його подав «Пластун», 1928/29, ч. 1—2:

«День 7-го жовтня 1928 р. остане навіки пам’ятним днем для підкарпатських русинів (українців). Того дня торжественно відкрито Народний Дім Т-ва Просвіта в Ужгороді. У величавім поході взяло участь понад сім тисяч людей. У поході ішли пластуни в одностроях і довгі ряди громадянства. Увесь похід упорядкували пластуни на чолі із скавтмайстром Леонідом Бачинським. Могутність походу здивувала цілий Ужгород, бо відколи Підкарпатська Русь (урядова назва Закарпаття) стала свобідною, такого, чисто руського (українського) походу в Ужгороді ще не було.

Слава пластунам з околиці, що взяли участь у цьому історичному святі, бо воно буде глибоко вщеплене у душі і серця нашої молоді, головно ж пластової, яка набралася гордости і віри у ліпше завтра для свого народу.»

Протягом вісімнадцятьох років національної боротьби українців на Закарпатті за права рідної мови у школах і за права народу — стати на своїй рідній землі власним господарем, пластуни завжди вели перед, як вони вели перед і в останній боротьбі на Красному Полі, що під Хустом.

Іншим визначним виступом пластунів був їхній виступ на народньому святі у Пряшеві 1932 р., коли пряшівські українці святочно обходили пам’ять 540-річчя приходу князя Теодора Корятовича на Закарпаття, щоб заманіфестувати свою національну одність з українцями т. зв. Підкарпатської Руси.

19 курінь ім. Ф. Корятовича, Хуст, 1932

19 курінь ім. Ф. Корятовича, Хуст, 1932

Ось, що писала українська преса про участь пластунів на святі у Пряшеві:

«Пластуни з Хусту взяли участь в історичному святі пряшівських українців з нагоди 540-річчя приходу кн. Теодора Корятовича, що відбулося в Пряшеві, у днях 19—20. VI. 1932 р., під проводом братів Юрія Грома і Евгена Горішка. Торжественну св. Службу Божу відспівав знаманитий пластовий хор хустської молоді під проводом відданого працівника, бр. Евгена Горішка.

По обіді відбулася святочна академія, під час якої пластовий хор відспівав чимало прегарних пісень, особилво ж молитва “Отче наш” (комп. бр. Е. Горішка) викликала велику сензацію слухачів. Того ж дня, під проводом балет-майстра Андрія Костя, відбувся вечір народних танців, що закінчився великим успіхом. Заля не могла помістити захоплених глядачів… Народні пісні співали був. співачки ужгородського театру Ф. Омелянович-Павленко і Маруся Кукурудза; на бандурі вигравав інж. Василь Куриленко. Вечір закінчено живим образом-картиною: “Князь Теодор Корятович з дружиною”. Вдячна публіка не хотіла випустити танцюристів» (див. Укр. Слово, “Ужгород, 1932, ч. 10)”.

Тут треба згадати, що хустські пластуни під проводом бр. Юрія Грома відвідали в її помешканні нашу велику письменницю, Ірину Невицьку (1886—1965), якій віддали свою правдиву пошану і признання за її заслуги на полі національного пробудження українців Пряшівщини.

Пласт на Закарпатті, присяга в Мукачеві, 1932 рік.

Пласт на Закарпатті, присяга в Мукачеві, 1932 рік.

1933 р. відбувся здвиг народовецької молоді у Мукачеві, яке було на Закарпатті колискою москвофільства. У цім здвизі пластуни знов відіграли провідну ролю. У днях 1—2 липня 1933 р. вони розбили свій табор недалеко від Василіянського монастиря на Чернечій Горі, біля Мукачева. Своєю пластовою ватрою, пописами хорів, атлетичними змаганнями та вільними вправами вони і тут здобули серця широкої публіки. Вечором хустські пластуни виступили із третьою дією «Запорожець за Дунаєм» і здобули собі цілу бурю оплесків.

Під час народовецького здвигу молоді старинне місто Мукачів відновило своє давнє, українське обличчя. Душею свята були пластові відділи Торговельної Академії в Мукачеві, де директором був проф. Августин Штефан.


Найкращий лайк – це 10 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*