Перший гурток українських пластунок “Індіянки” в Каракасі, Венесуела

У самій Венесуелі скавтовий рух дуже слабкий. Скавтами є тільки хлопці, але й вони поділяються на білих і чорних. Білі — це здебільша сини мільйонерів і не хочуть співпрацювати з чорними.

Скавтування їх різниться від нашого пластування. Коли вони влаштовують мандрівку, то їдуть автами; для кількаденної мандрівки винаймають кімнати в готелях. Вогню тут без довзволу розкладати не можна з огляду на небезпеку пожежі. Дозвіл на розпалення вогню дає тільки міністерство аґрикультури. Лілея (відзнака) венесуельских скавтів зеленого (гакі) коліру із золотими краями.

Після приїзду до Каракасу моєю першою думкою було познайомитися з українськими дівчатами, але це вдалося мені тільки згодом і тоді ми створили гурток “Індіянок”. При тому ми постановили собі вивчити життя індіян і навіть навчитися їх мови й письма. Індіанська мова, кажуть, дуже тяжка, а письмо ще тяжче, але ми впевнені, що труднощі переможемо. У Каракасі є декілька музеїв, в яких зберігаються індіанські строї і різне знаряддя, що ними користувалися індіяни колись і користуються подекуди ще й сьогодні.

Завданням обрали ми собі допомогу нашим робітникам, які живуть на Кеті (частина міста) з родинами. Деякі з них мають багато дітей і не можуть зодягнути добре цілої родини. Ми — українські пластунки збираємо одяг для таких дітей, відвідуємо їх і крім того позичаємо нашим робітникам українські газети (“Українську Трибуну” з Мюнхену і “Наш клич” з Арґентини).

Дівчата із нашого гуртка “Індіянок” усі працюють. Одна, як сестра, дві — як служниці, одна — як стенотипістка і я, гувернанткою. Маємо три учасниці і дві прихильниці. Новачок зібрали вісім і їх проваджу я. Домівки ще не маємо, але гурткові книги ведемо, особливо ж “Хроніку”. Гуртковою вибрали дівчата мене.

Важко тільки, що немає з ким порадитися, як вести працю, що робити і т. ін. Не маємо підручників, ні пластової літератури. Але завжди, коли мені найтяжче, пригадую слова нашого пластового “Обіту” і мені стає легше.

СКОБ!

Даґмар,

колись із гуртка “Роменів”

Пласт у Венесуелі

Пласт у Венесуелі

Текст: Уривок із листа до Кошової Коша Пластунок, Мюнхен-Фрайман

Джерело: Молоде Життя, 1949

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. Ольга Кузьмович: Досягнення і завдання Пласту у діаспорі – 100 кроків - […] продовжувати пластову працю. Навіть Бразілія і Венесуеля, куди переїхали дослівно кілька пластових родин, […]
  2. Ольга Кузьмович: Досягнення і завдання Пласту у діаспорі | 100 кроків - […] продовжувати пластову працю. Навіть Бразилія і Венесуеля, куди переїхали дослівно кілька пластових родин, […]
Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This