Мазурак Ярослав, визначний пластун з Горайця

Ярослав Мазурак народився 8 травня 1914 року в с. Гораєць на Любачівщині (тепер Польща) у родині вчителів Теодора і Олени (з дому Козій). Своє село він згадував як дуже національно свідоме, з активною Просвітою і міцними традиціями тверезости (навіть весілля могло обійтися без алкоголю). З сім’ї і з рідного села він виніс високий рівень патріотизму, духовности і глибоку побожність, зокрема велику довіру до Пресвятої Богородиці.

Після закінчення сільської школи поїхав до Львова, до Академічної гімназії, в якій вчився від 1924 до 1932 року. Там вступив до 51 куреня ім. Святослава Хороброго. Виховником і курінним був Шаньо — Ігор Старосольський. В гімназії також належав до Марійського товариства.

Закінчив юридичний факультет Львівського університету (як українець не зміг поступити на медицину через вичерпання квот), перед початком війни поїхав на стажування в Краків, звідки повернувся вже під час німецької окупації. Був членом Українського центрального комітету. Наприкінці війни був мобілізований в радянську армію і з нею дійшов до Праги. Потім коротко працював в астрономічній обсерваторії Львівського університету, а згодом був заарештований. Ув’язнення відбував у Норильську від 1947 до 1956 року, після того був реабілітований і мав право повернутися додому, але поїхав до сім’ї в Сибір (м. Анжеро-Судженськ Кемеровської обл.). Повернувся разом з родиною у 1959 році, працював в Інституті проектування водного господарства спочатку інженером, а потім, аж до виходу на пенсію, начальником планового відділу. Підтримував зв’язок з підпільними священиками, неодноразово запрошуючи їх додому для відправлення Служби Божої.

Ярослав Мазурак (стоїть по центру) з родиною на засланні

Ярослав Мазурак (стоїть по центру) з родиною на засланні

З початком українського відродження активно включився в роботу Спілки політв’язнів і Пласту. Поки дозволяли сили, розсилав літературу на східну Україну та за кордон. Займався також популяризацією українського стиґматика Степана Навроцького, написав про нього книжку, їздив на його могилу в с. Ракобовти і на його батьківщину в с. Залуква біля Галича. Часто їздив у с. Бориничі, де на місці чудесної об’яви Пресвятої Богородиці є джерельце і капличка. Відвідував також інші святі місця.

Завжди старався допомогти тим, кому було важче: відвідати, щось принести — чи то книжечку, чи плящинку яблучного оцту власного виготовлення, піти за покупками для когось, хто вже не мав сили сам ходити. Бог обдарував його міцним здоров’ям і оптимізмом і послав йому гарний кінець життєвої дороги: в колі рідних, при доброму розумі, без фізичних страждань, в згоді зі своєю совістю. Відійшов у вічність 23 вересня 2006 року у Львові.

Авторка: Олена Мазурак Пальчикова

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую тебе підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This