Сінгалевич Юрій: Визначний бандурист, кобзар, актор

Юрій Сінгалевич (25 травня 1911 — 28 липня 1947) – пластун куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного, засновник куреня ч. 82 ім. полк. Дмитра Вітовського при бурсі св. Йосафата. Визначний бандурист, кобзар, актор, маляр, творець Львівського театру ляльок.

Народився в с. Романові Перемишлянського р-ну на Львівщині, де його дід Яків був парохом. Батько Олександр працював урядником на пошті, згодом був переведений до Бережан і невдовзі помер. Під час навчання в Академічній гімназії у Львові (1925 — 1933) Юрій жив у бурсі. Тоді ж вступив у Пласт і був членом куреня ч. 1 ім. Петра Сагайдачного. У 1929 р. заснував курінь ч. 82 ім. полк. Дмитра Вітовського при бурсі св. Йосафата. Під час щорічних Свят весни на Сагарі в Брюховичах часто виконував під супровід бандури відомі стрілецькі пісні та пісні власної композиції.

Після навчання працював у Кредитному банку у Львові та в газеті “Діло”. Відвідував мистецьку школу Олекси Новаківського (1933 — 34 рр.). У 1930-х рр. вийшла грамплатівка з записами творів у виконанні Юрія Сінгалевича. Під час Другої світової війни (у 1943 — 44 р.) у Перемишлі належав до трупи українського драматичного театру, яким керував О. Урбанський.

Навчаючись в гімназії, сам змайстрував собі бандуру за підручником Гната Хоткевича і навчився на ній грати. Згодом створив кобзарську школу, учні якої не тільки вчилися гри на бандурі та інших старовинних інстументах, а й самі виготовляли інструменти. На початку 1940-х рр. сформував першу в Галичині дитячу капелу бандуристів, згодом, у 1944 р. — капелу дорослих бандуристів. Підготував до друку підручник гри на бандурі, написав багато вправ та етюдів для бандури, обробок українських народних пісень.

Ансамбель Сінґалевича, літо 1939 року. Зліва направо: С.Ластович, З.Штокалко, Ю.Сінґалевич, В.Юркевич, С.Ганушевський

Ансамбель Сінґалевича, літо 1939 року. Зліва направо: С.Ластович, З.Штокалко, Ю. Сінґалевич, В. Юркевич, С. Ганушевський

Став фундатором першого лялькового театру у Львові, власноручно виготовляв ляльки для вистав.

Загинув в автомобільній катастрофі у Львові, повертаючись з концерту. Похорон Сінгалевича був нечуваною як на радянські часи маніфестацією українського духу. Капела бандуристів проводжала свого вчителя піснею “Ой Морозе, Морозенку”. Невдовзі після цього практично всі бандуристи були заслані в Сибір, включно з дружиною Юрія Наталею.

Джерело: Вічна ватра на Личакові (могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”). – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 76 с.

Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This