Пласт у Буштині і Пласт на тодішнім Закарпатті уже з висот прожитого і пережитого мене цікавить досі. Всіх нас тягне в рідне село, де вперше відчули на собі батьківську любов, прихильність рідних, доброзичливість вірних друзів, де ваблять такі милі й пам’ятні з дитинства гаї й річки, урочища, таємничі місцини, чари природи, чудові традиції, пов’язані зі святами, знайомство зі світом через набуті знання в школі.

Ці почуття тішать душу, зігрівають серце…

З такими думками я завжди їду у своє рідне Буштино з надією, що, поспілкувавшись з людьми, познайомившись з приємними змінами в селі – чи то духовного, чи соціально-економічного характеру, – я повернусь до свого теперішнього дому в Ужгороді у піднесеному настрої, набравшись сил від побаченого та почутого.

Однак останнім часом повертався я з рідного села великою мірою розчарованим, незважаючи на певний прогрес (взяти до уваги хоча б добротні житлові будинки, які, зрозуміло, прикрашають село, і живуть у них не бідні люди, що теж радує). Але поряд із цим ятрять душу думки: що довело село до катастрофічного падіння духовності, що призвело до нехарактерних для села злочинів, недооцінки моральних засад, а то й цілковитого безчестя, руйнації культурно-спортивних надбань тощо. Природно, що до всього цього причетна і молодь з недоліками у її вихованні. Виникає питання, чи могли би опуститися до таких аморальних вчинків молоді люди мого покоління, які пройшли виховання у молодіжній організації Пласт 20-30-х рр. минулого століття.

Ось чому, переконаний, доцільно ознайомити земляків із згаданою організацією Пласт, яка виховувала і виховує молодь в дусі високої моралі та патріотизму. Тим більш, що як молодь, так і дорослі, в т.ч. викладачі шкіл, а іноді й вузів, уявлення не мають про цю організацію. А головне – хотілось би донести до читача те, яку роль відіграв Пласт в моєму житті і моєму рідному селі Буштині.

Тож насамперед трохи історії.

У моєму рідному Буштині Пласт започаткований в 30-х роках минулого століття. Засновником його був тодішній учитель народної школи, нині вже покійний Микола Андрійович Грицак, родом із села Росішка Рахівського району, відомий на сьогодні вчений-мовознавець, який прославився в Україні насамперед складеним ним словником закарпатських народних говірок. Крім Пласту, в нашому селі він організував драматичний гурток, керував церковним та сільським хорами, проводив широку громадську діяльність.

Буштинський пластовий кіш. Автор тримає в руках таблицю з написом «Український пластовий кіш. 1938. Буштин». 30 липня 1938 р.

Буштинський пластовий кіш. Автор тримає в руках таблицю з написом «Український пластовий кіш. 1938. Буштин». 30 липня 1938 р.

Буштинські “вовченята”. Сидять: М. Орос (кошовий Пласту) та Ю. Форкош (курінний); між ними стоїть І. Коршинський

Буштинські “вовченята”. Сидять: М. Орос (кошовий Пласту) та Ю. Форкош (курінний); між ними стоїть І. Коршинський

Активісти національно-визвольного руху с. Буштино. Справа наліво – Михайло Орос, Іван Паращинець (двоюрідний брат І. Коршинського; загинув у бою під Дуклею у Словаччині), Юрій Вайнагій

Активісти національно-визвольного руху с. Буштино. Справа наліво – Михайло Орос, Іван Паращинець (двоюрідний брат І. Коршинського; загинув у бою під Дуклею у Словаччині), Юрій Вайнагій, 17 вересня 1938 р.

Буштинці орієнтувалися переважно на професорів та студентів Хустської гімназії, де Пласт ще у вересні 1922 р. заснував професор Володимир Комаринський, якому допомагали видатні освітянські та політичні діячі Закарпаття: Андрій Дідик, що заснував Пласт у м. Берегові ще в жовтні 1921 р., брати Юрій та Євген Шерегії, Степан Пап та інші. Отже, буштинцям було з кого брати приклад. До речі, А. Дідик вважається засновником Пласту в Закарпатті, тодішній Підкарпатській Русі, взагалі.

Точної дати заснування буштинського Пласту ми поки що не знаємо, однак відомо, що на Пластовому Святі в Хусті 6 травня 1932 р. була вже присутня і делегація пластунів з Буштина (Українське Слово. – 1932. – 1 червня).

На жаль, нинішня молода генерація нашого села мало знає про те, що їхні батьки, навіть дідусі та бабусі – адже все це відбувалося ще за Першої Чехословацької республіки, – були учасниками цієї уславленої організації, яка виховувала їх у дусі високої християнської моралі та патріотизму. Уже саме привітання пластунів трьома пальцями піднесеної правої руки свідчить про засади Пласту. Перший палець означає вірність Богові, державі і народу, другий – допомога ближньому, а третій – дотримання пластових законів.

В основі цих законів було: берегти і любити традиції свого народу, його мову, боронити від усякої кривди, дбати про його культуру; бути чесним, шанувати старших, старатися кожний день зробити хоча б одну добру справу; берегти природу, шанувати чужий труд, поважати інші національності і т. д. А слово «СКОБ», яке вимовлялося як привітання, означало: скоро, красно, обережно, бистро. Дотримуватися таких засад – що може бути кращого у вихованні молоді?

Треба сказати, що в Тячівському окрузі від буштинців не відставали і бедевляни та тересвяни. У Бедевлі найбільше спромігся для формування Пласту Василь Маркуш (Маркусь), а у Тересві – Василь Небола.

Український Пласт належав і належить до Міжнародної молодіжної організації «Скаут». У широкому розумінні ця організація мала на меті виховувати у патріотичному та релігійному дусі молодь усіх національностей. У взаєминах між ними домінували братерство та взаємодопомога. Щодо Закарпаття про це наочно свідчить і той факт, що у 30-х роках минулого століття представники цієї організації: українці, угорці та євреї – видавали в Ужгороді спільний часопис «Пластун – юнак – черкейс».

Погляди на такі поняття як релігія, патріотизм, ставлення до інших національностей, можна сказати, були у членів Пласту однаковими. Проте завдання представників кожної національності було, природно, різним, специфічним. Тому зрозуміло й те, що представники українського Пласту одним із головних завдань ставили перед собою виховання молоді в дусі патріотизму, який передбачав у кінцевому підсумку здобуття незалежної Української держави.

Про міжнародний характер «Скауту» свідчать факти, котрі навіть сьогодні здаються неймовірними. Адже пластуни нашого краю представляли Закарпаття в 1928 р. на з’їзді в м. Брно (Чехословаччина), у 1929 р. – на Всесвітньому джемборі (з’їзді) в Англії, у 1931 р. Пласт із Підкарпатської Русі був представлений на з’їзді у Празі, в 1933 р. на Всесвітньому джемборі в Угорщині, де в м. Ґеделе з’їхалося до тридцяти тисяч (!) скаутів із 50 держав 80 різних національностей; у 1936 р. наші земляки побували на подібному з’їзді в Румунії, а 1937 р. – у Голландії. Звичайно, на цих з’їздах побували і представники Пласту з Тячівщини.

Велику роль у поширенні Пласту на Закарпатті відіграли пластові свята та з’їзди, що проводилися по всьому краю: в Ужгороді – 1930 р., в Хусті – 1932 р., у Великому Бичкові – 1934 р. тощо. На жаль, у «Пластовому Альманасі» світлої пам’яті Степана Папа-Пугача (Видання ЮГ, Рим, 1976 р.), даними якого я користуюся, про з’їзди пластунів у Тячівському окрузі, в т.ч. – Буштині, я нічого не знайшов. Лише іноді згадується про Буштино, Тересву, Бедевлю та їх окремих пластових діячів.

Все ж, у газеті «Українське слово» (1 червня 1932 р.) знаходимо у спогадах одного з організаторів Пласту в Закарпатті Юрія Шерегія-Грома відомості про буштинський Окружний з’їзд пластунів. Учасників було «понад п’ятсот! Буштино зароїлось пластунами». Цього ж року, згадує автор далі, відбулося Пластове Свято і в Хусті, куди прибули делегації різних пластових частин з Ужгорода, Королева, Тересви, Бедевлі, Буштина, Тячева, Великого Бичкова. Отже, і на фоні області представники Тячівського округу, в т. ч. буштинці, не пасли задніх.

Вище я згадував, що організатором Пласту в Буштині був учитель Микола Андрійович Грицак. Йому допомагали буштинці, студенти Хустської гімназії та Тячівської горожанської школи, які вже набули певного досвіду, відвідуючи пластові табори краю. Серед них виділялися Дмитро Маснюк, Михайло Орос, Іван Паращинець, брати Михайло та Юрій Форкоші, Юрій Костюк, Юрій Грицюк, брати Іван, Микола, Юрій Гаврилки, Петро Лукач, Дмитро Лукач, Петро Добош та багато інших. Серед дівчат проявили себе Юлина Дуйчак, моя сестра Юлина Коршинська, Юлина Маснюк, Василина Мочар, Василина Гаврилко та ін. Це була взірцева молодь, до якої сельчани ставилися з великою повагою. Завдяки саме їм у Буштині працювали і драматичний гурток, і хори (церковний і сільський); організовували різні програми до свят, пластові з’їзди, спортивні заходи, зокрема улюблений тоді у Буштині футбол, танцювальні гуртки і т. п. При цьому велика увага приділялася дисципліні.

Михайло Орос

Михайло Орос

Микола Грицак

Микола Грицак

Пригадується дуже рідкісний випадок, коли один із пластунів за певних обставин довів себе до нетверезого стану. За цей вчинок спочатку вирішено було виключити його з членів Пласту. Але потім обмежилися забороною відвідувати пластові збори впродовж трьох місяців. І він дуже переживав. Я не пригадую, щоб хтось із пластунів курив.

Вдивляючись у пластові фотознімки, вміщені у цій книзі, читач, напевно, запитає: «А чому серед пластунів знаходяться й діти?» Пояснюю – ці діти безпосередньо причетні до Пласту. Адже вони, «вовченята» і «лисички», після виповнення 12 років теж ставали повноправними пластунами. Мені випала честь тримати таблицю з написом «Український пластовий кіш, 1938, Буштино». Серед «вовченят» і «лисичок» на фотознімках буштинська молодь може знайти своїх батьків, матерів, навіть дідусів і бабусь. Велика частина з них брала участь у національно-визвольних змаганнях.

Насамперед перед очима виринають постаті синів й дочок таких традиційно порядних родин Буштина, як Гаврилки, Андришини, Костюки, Микити, Паращинці, Микуляки, Копинці, Комендарі, Лукачі, Рущаки, Соломонки, Форкоші та ін., якими й досі славиться село

Джерело: Коршинський Іван Юрійович. Сторінки життя: Мої гулагівські, лікарські, депутатські та громадські університети у спогадах, роздумах, бувальщинах, листах та публікаціях / Передмова Омеляна Довганича. – Ужгород: Ґражда, 2010. – 416 с.: іл.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.