Новацьке таборування 1993 року відбувалося в околицях Гошівського монастиря. Це була перша спроба об’єднати всі виховницькі сили УПН, які були в Курені ЦМ. У таборі чисельністю понад 80 осіб були представлені осередки: Київ, Львів, Тернопіль, Вінниця, Моршин, Болехів.

Вперше в нашому таборі брали участь новаки із Київщини. Табір також брав активну участь в усіх заходах Гошівського монастиря.

Історичний Ігровий Комплекс «Джура» переводив Костя Тесленко (Лелека) з Києва. За рікою вдалося знайти острівок (названо «Хортицею»), де успішно здійснювалось будівництво куренів. На жаль, довести справу до кінця не вдалося, бо місцеві хлопчаки вночі зруйнували нашу «Січ». Довелося руйнацію і нашої Січі «списати» на Катерину II.

Ремарка від др. Кульбаса1

Варто було бачити картину, як Лелека при кожних сходинах по одному носив новаків туди-сюди через бурхливу течію ріки, а я як комендант, психував через небезпеку та втрату часу на проведення тематичних занять. Втім, новаки від таких «сходин» були в захваті і кожен завзято пильнував своєї черги «осідлати» Лелеку.

Запам’яталася ще така подія: один із новаків побачив вужа, прийняв за змію і вбив каменем. Ця подія вразила ввесь табір і до вечора таборовики склали пісню «Пам’ятай, новаче». Участь в цьому прийняли Алла Змарко (Тернопіль), др. Дятел (Болехів), О. Свідзинська (Львів), Кульбас та інші. Ця пісня стала таборовою. Впродовж декількох наступних років діти часто на вогниках співали цю пісню, яка вчить любити природу.

Сокіл, 1993 рік

Сокіл, 1993 рікРемарка від др. Кульбаса

Її приспів: «Пам’ятай, новаче, завжди пам’ятай / що рослина кожна, то твій Рідний Край, / що тварині різні, вуж і їжачки / хочуть жити і любити так, як любиш Ти».

Під час таборування було переведено цікаві мандрівки: в музей села Витвиця, де народився національний герой Зеновій Красівський, та на Ясну Гору (Гошівський монастир).

Висновки: Дуже вдало вибрано місце таборування. Програма виявилася цікавою і насиченою. Досвід показав, що переводити табір для такої кількості таборовиків складно і не дуже вигідно. В подальшому ми розчленувалися на три групи: Тернопільська, Болехівська, Київська. Кожна із груп працювала із своїм усталеним колективом. На жаль, в кожній групі завжди бракувало кваліфікованих та вишколених виховників. Невдовзі наші ряди поповнилися новими сеньйорами – виховниками УПН, такими як Директор2, Лісовичок3 та інші, які й сьогодні працюють з новаками. А от виховники-старшопластуни в УПН надовго чогось не затримувались.

Ремарка від др. Кульбаса

Тато4 забув про загальнотаборову автобусну мандрівку 24 серпня 1993 р.Б. на Сокіл, де за участю новаків з «Оленів» та представників всіх інших уладів.ю парохом Моршина о. І. Пецюхом було посвячено Сокільську Церковцю. А ще на «Оленях» одночасно з «Джурою» проводилися історичні ігрові комплекси «Отрок» і «Звідун». «Звідуна» проводив я, а «Отрока» ас цього комплексу – давній новацький виховник «Вітрогон» Яків Штогрин із США, родом з Долини. Вітрогон спільно з автором комплексу Старим Орлом Т. Самотулкою розробив, апробував і вдосконалив «Отрока» на теренах США, тож його понад 40-річний досвід став нам дуже в пригоді. Досвід «Оленів» довів можливість і доцільність проведення в умовах України одночасно трьох ігрових комплексів і пізніше дуже придався мені в організації окружних таборів УПН Львівської округи «Дружня Округа» (2003), «Русичі» (2004), гніздового «Козачок» (2005) та на «Стрілецькій Думі» (2006).

Примітки:

  1.  др. Кульбас – пл.сен. Віталій Окуневський, ЦМ
  2. др. Директор – пл.сен. Степан Павлишин, ЦМ
  3. др. Лісовичок – пл.сен. Вячеслав Свердун
  4. др. Тато – пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ

Джерело: 20 котячих кроків. Альманах до 20-річчя куреня «Целібат Мурлики» / упор. І. Гоменюк. – 2011. – 208 с. + 8 с. іл.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.