Ми кличемо жити і працювати з поглядом вперід, у майбутнє: бо це для нього наше життя і праця. Ми інколи кажемо не оглядатись узад і радимо “не жити минулим”. І маємо для порад і кличів цих гарні оправдання.

Але приходить інколи час, що те минуле неначе стає перед нами, повне змісту й сили. Це тоді, коли воно замикає якийсь визначний, може тільки календарними роками визначений, період часу і — за прийнятим звичаєм — кличе відзначити його святково. Тоді ми дивимось узад, у те, що називаємо “вчора” і усвідомлюємо собі, що наше “сьогодні” властиво тільки уявлений момент між “учора” й “завтра”, що “сьогодні” органічно включає в собі і минуле, яке безпереривно втікає від нас, і майбутнє, в яке ми безнастанно летимо, і що наше життя це тільки поєднання минулого з майбутнім тим звеном, що зветься “сьогодні”.

Це так у житті людини, але особливо в житті організації, яка з волі людей гуртує їх для якоїсь ціли. Тоді на початку стоїть ідея, твориться форма і намічується метода праці. І від того, яка якість і історична тривалість ідеї, яка розумна метода і яка практична форма, — залежить успіх, тривалість і історична вартість нової організації.

І наша пластова організація підлягає цьому законові. І в нас ціль у майбутньому визначена її початком у минулому. І усе, чим є Пласт сьогодні і з ним він іде у майбутнє — завдячує він тому чим він був у минулому — тим ідеям, що лягли в його основу і тим людям, які їх несли і сповняли.

Це наше минуле має сьогодні шістдесяти літ. На його початку стояв наш Основоположник — Олександер Тисовький — ДРОТ; тоді була ідея зроджена Бейден Пауелом і пристосована до українських національних прагнень; тоді була встановлена форма і намічена метода. І були наші люди, які їх здійснювали: наші провідники й виховники — Іван Чмола, Сірий Лев, Цьопа Паліїв, що вже в крузі Великої Ватри, близький нам Яро Гладкий і багато інших…

Впродовж більш чим пів історичного століття нашу країну, наш нарід і нашу пластову організацію захоплювали й руйнували дві світові війни, криваві революції, національні зриви, тріюмфи і невдачі, неволі, окупації, заслання, тюрми і скитальщина. Падало й нівечилось організоване життя нашого народу і відроджувалось в нових видах. Але наша Пластова Ідея, пластова форма й метода збереглась без суттєвих змін, вела і веде за собою тисячі й тисячі пластунів і тепер, у шістдесятьліття, скликає нас на велику раду, на велике святкування. В часах нових сумнівів, руйнуючих течій і безідейних рухів — ми можемо святкувати нашу велику річницю радісно, гордо і впевнено. Бо ми знаємо — і це доказало нам наше минуле — що Пластова Ідея вічно жива.

пл. сен. Юрій Старосольський
Начальний Пластун

Джерело: Іскри дружби, одноднівка ЮМПЗ 1971

Підтримати проект

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.