Петро Б. був гуртковим провідником хлоп’ячого Пласту в С. Був він взірцевим пластуном і точно сповняв обов’язки гурткового. Його гурток точно все являвся на сходини і у всіх пластових ділах був приміром для других гуртків.

На суботу на 3 годину пополудни були заповіджені сходини цілої чоти. По одспіваню пластового гимну і по скончених сходинах попрощали пластуни свого четового провідника і громадками розходилися домів.

Петрови і його сусідови Андрієви випала дорога понад ріку, яка покрилася першим ледом “Петре — каже Андрій до свого товариша, — диви, вже ріка замерзла, ходім трохи поховзатися”. “Годі нам іти на лід, — каже розважнійший Петро, — морозу великого не було, лід тонкий, тому ховзатися ще небезпечно”.

Палкий Андрій назвав Петра боягузом і не слухаючи перестороги, скочив на лід. Ледве зробив він 3-4 кроки, а тонка верства леду затріщала, заломилася, а наш пластунчик в одній хвилі найшовся по саму шию в студеній воді. Руками придержувався він леду, а рвуча вода підривала йому ноги. “Ратуйте, я топлюся”, – роздався крик борючогося зо смертею хлопчини. Та голосу того ніхто не чув кромі стоячого на березі Петра.

Той бачачи надходячу смерть свого товариша, не стояв з заложеными руками. Зручно наче кіт (мачка) вискочив він на стоячу на березі суху вербу, в одну мить виломав велику галузь, подав її потапаючому товаришеви і витягнув его на беріг.

На дворі брав добрий мороз. Бігцем допали оба хлопці найближчої хати. На щастя в хаті було тепло. Господарі довідавшися в чім річ, позволили Андрійови роздягнутися і позичили йому сухого платя, в якім Петро завів свого товариша до дому. Зо слезами вдячности в очах дякував Андрій і его родичі Петрови за рятунок і поміч.

На другий день принесла мама Андрійка Петрови 20 корон кажучи: “Дякую тобі Петрусю ще раз за поміч для мого сина і даю тобі маленьку квоту на чоколяду”.

Петро, свідомий своєї пластової гідности, подякував чемно за гроші кажучи: “Пластовий закон забороняє принимати нагороду за добрі вчинки. Я тішуся, що Андрійко живий і здоров, а се для мене найкраща заплата”.

Петро був добрим пластуном. Всі пластуни повинні такими бути.

Пластун-Юнач-Черкес, ч.3-4, 1925

Пластун-Юнач-Черкес, ч.3-4, 1925

Джерело: журнал “Пластун-Юнак-Черкес”, ч. 3-4, 1925

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.