Олександер Тисовський народився 9 серпня 1886 р. у Львові в родині Василя і Матильди (з Балабанів) Тисовських. Батько був учителем математики і фізики у чоловічій учительській семінарії у Львові.

Початкову освіту здобув у польській приватній школі м. Львова, звідки перейшов до німецької державної гімназії. Від третього класу навчався в Українській державній академічній гімназії у Львові, яку закінчив з відзнакою 1904 року.

Вступив на філософський факультет Львівського університету, де обрав спеціяльність «Природознавство». Працюючи в галузі порівняльної анатомії, здобув титул доктора філософії (1910 р.).

У 1911 р. склав учительський державний іспит і став суплентом (заступником учителя), а згодом учителем природознавства в Українській державній академічній гімназії у Львові, в якій пропрацював до 1939 р. У 1920—1924 рр. викладав ботаніку та порівняльну анатомію в Українському таємному університеті. Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка.

Олександр Тисовський, молоді роки

У 1911/1912 навчальному році д-р О. Тисовський організував пластовий гурток в Академічній гімназії, члени якого першими були урочисто прийняті до Пласту. На основі свого першого досвіду та теоретичних міркувань написав працю «Пласт в українських школах» (1913). Згодом було написано підручник «Життя в Пласті» (1921). Уклав Пластовий Закон, написав текст до Пластового Обіту (1916).

У тому ж 1912 році за стипендією австрійського міністерства освіти проходив стажування у м. Берген в Норвегії на курсі океанографії.

Команда 1 полку ім. Конашевича-Сагайдачного, Львів, 1921

Вибух війни у червні 1914 р. перервав пластову діяльність. Тисовський змушений покинути Львів і евакуюватися до Відня. Працював викладачем «гімназійних курсів», організованих для української молоді. Від початку 1915 р. служив в австрійському війську, звідки був відкликаний в кінці року для служби в школі.

1923 р. Олександер Тисовський одружився з Іриною Студинською, дочкою професора університету д-ра Кирила Студинського, опікункою дівочого пл. полку ім. Марти Борецької.

Викладав загальну біологію в Таємному університеті у Львові.

Тисовський з пластунами, г. Маківка, 1921

Тисовський з пластовим гуртком на прогулянці в Корчині, 1924

Пластуни з О. Тисовським

Був Головою Верховної Пластової Ради (1918 та 1924 рр.), від 1926 р. — заступником Верховного Отамана і референтом діяльности. Після розв’язання Пласту в 1930 р. на доручення підпільного Пластового Центру був провідником «Доросту Рідної Школи», співробітником журналу «Вогні», кооперативи «Пласт» — організацій, в яких продовжувалася пластова праця.

У 1939 р., коли Західну Україну окупували радянські війська, д-ра О. Тисовського призначено професором зоології Українського державного університету ім. І. Франка у Львові, згодом — деканом факультету (1940—1941).

У час німецької окупації докладав зусиль до відновлення Пласту, укладав статути молодіжних товариств, в результаті чого було утворено на пластовий зразок організацію «Виховні Спільноти Української Молоді» (ВСУМ). Д-р О. Тисовський був членом проводу ВСУМу.

Сірий Лев та Олександр Тисовський з членами куреня “Чота крилатих”

Меморіанльна плита на будинку у Львові, де мешкав О. Тисовський

У 1944 році з дружиною і сином Юрієм еміґрував до Відня. У 1957 році відвідав Пласт на американському континенті та взяв участь в Ювілейній Пластовій Зустрічі з нагоди 45-ліття Пласту. Постійно листувався з редакціями пластових видань в Америці і Канаді, сеніорськими куренями і окремими пластунами. Помер у Відні 29 березня 1968 р. 24 серпня 2002 року перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту, с. 49-51.

*