Пл.сен. Ляриса Музичко, пластове псевдо “Жовтодзюб”.

Фотокопії з пластового співаника п. Ляриси, коли вона була юначкою, Гайденав, Німеччина, Британська зона окупації, 1946-1949 роки.

Ще одна пісня з архіву Ляриси Музичко – “Марш пластунів“.

Зі спогадів Жовтодзюба:

Від самого початку я належела до Пласту. Нашою зв’язковою 82-го куреня ім. кн. Ольги, була життєрадісна, помислова та люблена пластунками Наталія Бачинська – дружина Леоніда Бачинського, яка взірцево вела цей курінь та її заслугою було уложення нашої курінної та таборової пісні, що їх подаю нижче так, як зберігла моя пам’ять.

Літом 1946 р. відбувся великий табір в Бертесгаймі, що його командантом був “Прижмурене Око”, а на короткий час (саме тоді, коли переводив матуральні іспити) заступала його – наша зв’язкова. Знаю від учасниць, що всі згадують той пластовий табір з найбільшим сентимешом.

“Ах, що за чар, ах, що за чар до Пласту вступати”… Коли причувається мені та пісня, тоді немов би на екрані відтворюються образи з давно-минулого, так чарівного юнацького пластування.

Ось здається упорядковуємо свої однострої, які то вистарався нам з УНРР-и наш командант Леонід Бачинський. Наполегливо здаємо істипи до 1-ої проби, приготовляємо точки на програму ватри: наш юнацьки гурток “Скала” – народній танок – “Катерина” і пісню “Полісся” до якої я втурувала на ґітарі та нетерпеливо очікуємо цього “великого дня”, коли весною 1947 року складаємо пластову присягу.

*

Джерело: приватний архів Ляриси Музичко, Клівленд, США

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.