У 70-х роках минулого століття виховна праця поступово переходила в руки покоління пластунів, народжених в діяспорі. Виховники вміло виконували свої завдання, однак очевидним стало зростання позаукраїнських впливів, наприклад, звуження української тематики на таборах, відведення більшої уваги культурам країн поселення або взагалі модерному світу (музиці, кіномистецтву, спорту тощо).

Після переходу в Улад Старших Пластунів не все юнацтво залишалося виконувати виховну працю з молодшими пластунами, хоча у той час старшопластунські матірні курені численно зростали.

Крайові старшини і Головна Пластова Булава готувалися до того, щоб Пласт міг проіснувати до XXI століття.

Другий Пластовий Конґрес рекомендував створити при ГПБ Дослідно-планувальну комісію, яка мала постійно досліджувати зміни довкілля Пласту і планувати дії організації. Праця Дослідно-планувальної комісії, яка тривала від 1970 року, завершилась скликанням Третього Пластового Конґресу.

Металева відзнака Третього Пластового Конгресу

Металева відзнака Третього Пластового Конгресу

Сесії Конґресу відбулися 6 жовтня 1984 р. на «Союзівці» в Кергонксоні, Нью-Йорк, 28-30 листопада 1986 р. в Гамільтоні, Онтаріо, 21—22 серпня 1987 р. на «Пластовій Січі» біля Торонта, 19 листопада 1988 р. в Торонті, 12 жовтня 1991 р. в Іст Ганновер. Готували цей Конґрес голови Дослідно-планувальної комісії ГПБ: першу і третю сесії — пл. сен. Лариса Онишкевич (програми), а організаційну частину — пл. сен. Люба Крупа; другу сесію готував пл. сен. Іван Винницький.

Дослідно-плянувальна комісія покликала 12 тематичних підкомісій, в яких брало участь 110 пластунів з різних країн. Працю цих підкомісій було представлено на першій сесії Третього Конґресу. Під час круглих столів Конґресу відбувалися дискусії на такі теми: «Пластуни і християнські засади сьогодні», «Роля Пласту у відношенні до України і діяспори», «Пластуни і вживання української мови», «Мета Пласту в 2000 році».

Головне завдання Третього Конґресу було сформульоване в заклику до учасників першої сесії: «Щоб близьке майбутнє — 2000-ий рік — пластуни могли зустріти як сильна організація, ми мусимо пізнавати сучасний стан, передбачати зміни оточення, напрямків і діяти реалістично, щоб сьогоднішні новаки мали ще змогу перейти через УПЮ, УСП до УПС і могли далі служити українській спільноті».

Третій Пластовий Конґрес відрізнявся від перших двох ще й тим, що хоч завдання знову було дати ідеологічні і методичні напрямні на майбутнє, реальний стан організації вимагав уваги до практичних питань: проблеми асиміляції, необхідности україномовности в Пласті, створення і провадження шкіл і садочків з високим рівнем вимог знання української мови та предметів українознавства, створення літніх курсів українознавства на пластових оселях тощо. На ці ж теми під час ЮМПЗ-1982 Дослідно-плянувальна комісія провела 9 окремих дискусій серед дорослих пластунів. В окремих станицях теж відбулися такі дискусії. Результатом проробленої праці стало видання книжечки «Звіт з діяльности, 1980-1984» (т. зв.«малинова книжечка» обсягом у 46 сторінок).

Організатори пластових когресів

Організатори пластових конгресів

У 1991 р., коли відбулася заключна сесія Третього Конґресу, сталися докорінні зміни в історії українського народу: Радянський Союз розвалився і Україна стала незалежною. Третій Пластовий Конґрес дав членам УПС і УСП доволі докладні і специфічні напрямні у справі зв’язків з Україною:

«Слідкувати за подіями, особливо за розвитком подій у своїй професії чи особливій ділянці зацікавлення, втримувати особистий зв’язок з людьми своєї професії; відвідувати Україну з метою зміцнення таких зв’язків; спроваджувати колег з України на відвідини до країн свого поселення; удосконалювати знання української термінології своєї професії чи ділянки зацікавлення й користуватися нею під час відвідин України».

Треба признати, що вихованці діяспорного Пласту поважно взялися до цих завдань, і сьогодні чимало пластунів співпрацює у професійному напрямку з українськими організаціями, установами, університетами і підприємствами. Багато пластунів, народжених в діяспорі, відвідує Україну, а деякі з них тепер живуть в Україні і там працюють.

У період між Третім і початком Четвертого Конґресу (1997 рік) в українському світі відбулися значні зміни. Пласт швидко відновився та розвинувся в Галичині, а згодом — у Центральній і навіть де-не-де в Східній Україні. Діяспора вміло передала пластову ідею Україні.

Джерело: Альманах 100-ліття Пласту

Підтримати 100 кроків

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.