Ст.пл. Козя, Прага

Кождий знає важність таборуваня. Пластун знає, що добрий пластун є той, що був в таборі, де набрався пластового духа і практичности.

Є табори сталі і мандрівні. Наші сталі, табори, щороку робляться в іншому місці, чим затрачується багато часу на орґанизацію і розбираня табору, тому не можна зужитковати табір на щось більше корисне.

Треба нам устроювати сталі табори, в роді “Лісної школи”, де би річно доповнювало ся і робилося нове, щоби служило для виховання добрих і щирих пластунів.

До такого сталого тобору можна прийти в кожду пору року, а не лишень під час вакацій. Таборуючі будуть змінятися, але все урядженя буде лишатися з року на рік для всіх бажаючих. До такого табору треба:

1. барак для мешканя з постельками, столами и т. д.,
2. кухня,
3. шпихлір,
4. игрище и місце для вправ,
5. купіль и
6. санитарні урядженя.

Журнал "Пласту", ч. 2, 1928

Журнал “Пласту”, ч. 2, 1928

Журнал "Пласту", ч. 2, 1928

Журнал “Пласту”, ч. 2, 1928

Лиш такий табір дає можність завести радіо, фотоґр. робітню, бібліотеку і т. д. Можна до такого табору прийти на коротший час зимою, що рідко у нас робиться, тогді коли такі табори мають свою вартість, цікавість и приємність. З такого табору можна робити мандрівні табори та прогульки і такий табір є центром пластового житя цілої околиці. Сталий табір не потребує такого числа шатрів і зарядженя, як табір не сталий, на якийсь час. Сталий табір, що помагає туристам і дає можность оказати медичну поміч, має добре уряджену аптечку і не виключено перебуваня лікаря, або студента-медика. Нарешті при такому сталому таборі може бути заложена пл. крамничка, зо всіми потребами для пластунів.

Такі сталі табори треба робити вздовж Карпат, де найкращі околиці, найбільше притягає прогульковців і де оздоровчі відносини є найкращими.

Кождий табір буде призначений на 35 осіб. Коли буде більше, то можна поставити полотняні шатра, щоби в такім таборі могло перебути більше пластунів; одна група може бути там 14 днів, по тому часі мусять зміняти місце. В сей спосіб мандрують до другого табору і краще пізнають свій край.

Мандрівний табір з Дубриничів на Говерлу, 1931. Полонина Близниця. Провідник - Богдан Алиськевич

Мандрівний табір з Дубриничів на Говерлу, 1931. Полонина Близниця. Провідник – Богдан Алиськевич

Кождий командант табору мусить укласти докладний план праці в таборі. Порядок таборуваня відділів укладає в порозуміню з відділами референт пл. відділов найдальше до кінця мая.

Прим.: Для сеї ціли наміряє референт скликати пораду всіх окр. звітодавців.

Джерело: журнал “Пластун”, ч. 2, 1928 р.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.