Пластова станиця в Клівленді почала свою діяльність в 1949 р. У тих початкуючих часах пластуни їздили на прогульки поза місто на ферму п-ва Трушів, де проводили Свята Весни, Листопадові Свята, Березневі Роковини, і т. п. 

Вже від 1951 р., новацтво й юнацтво їздило на пластові табори на Новий Сокіл, де часто перебував улюблений усіма Начальний Пластун “Сірий Лев” – пл. сен. Северин Левицький.

У 1964 р. почалася ініціатива закупити відповідну оселю в околиці Клівленду для таборування пластової молоді. Головним ініціятором цього проєкту був тодійшний голова Пластприяту п. Петро Полянський. Під проводом станичного пл. сен. Ярослава Кришталовича, створено комітет для купівля оселі клівлендської станиці. Члени цього комітету оглянули цілу низку ферм в околиці Клівленду. Після довгого шукання, знайдено ферму в околиці Middlefield, приблизно 40 миль на схід від Клівленду, яка відповідала всім вимогам, а саме мала 133 акрів землі, знаходилася серед лісу та чарівної природи, з кристальною водою, чотирма озерами та будинками, які можна було пристосувати до таборових потреб. Усе це серед пахучих соснових і кленових лісів. У короткому часі підписано угоду купівлі й так стала дійсністю давня мрія пластунів та пластунок, їхніх батьків та приятелів станиці.

Відразу після купівлі оселі комітет розбудови під проводом пл. сен. Володимира Ерденберга почав працювати. Не жалуючи ні труду ні грошей багато пластунів, батьків, членів Пластприяту і прихильників пластової молоді завдали собі багато зусилля, щоби привезти оселю до порядку і уможливити перші табори літом 1966 р. За проєктом, наглядом і працею пл. сен. Адріяна Галяревича, голови господарської комісії, побудовано на оселі бараки для таборування пластового новацтва, стилеву капличку гуцульського стилю, великий павільйон для вигоди гостей та таборовиків у дощову погоду, басейн для купання, а останньо – будинок з душами й туалетами, та кімнатами для працівників кухні. Більшість роботи виконано безплатно завдяки жертвенним осібам, котрі зрозуміли потреби пластової молоді й не жаліючи ні труду ні грошей радо присвятили багато часу для розбудови нашої прекрасної оселі.

Урочисте посвячення оселі відбулося 12 вересня 1965 р., на яке приїхало багато пластунів і гостей з цілої Америки. Була дуже гарна зворушлива програма у виконанні новацтва й юнацтва, як також урочисте посадження дуба в сусідстві великого каменя на головній площі. Оселю названо “Писаний Камінь”. Писаний Камінь – це гора в Карпатах, з якої є чудовий вид на довкілля. Пісня про Писаний Камінь (“Де гори Карпати, де Писаний Камінь”) звеличала нашу пластову оселю і сьогодні ії співають пластуни по всіх таборах і всюди де лунає пластовий дух. Всі пластуни, пластова молодь котра знає про Писаний Камінь, люблять там таборувати й гартувати пластовий дух. Усі пластуни, котрі колись таборували й сьогодні таборують на Писаному Камені уважають оселю як свою і завжди готові вертатися там таборувати.

Фото: Дарка Небеш, Дарця Якубович, Надя Заперник, Мая Мурфі, і Мотря Оришкевич Маклафлін.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.