Холодний Яр (фотопутівник)

Для тих, хто збирається в Холодинй Яр. Дякую Романові Ковалю, який колись надав інформацію про головні об`єкти місцевості, а також Анатолію Гриві який допоміг проїхатись цими місцями та пофотографувати їх.

Холодний Яр — реліктовий лісовий масив, який має історичне та природоохоронне значення. Урочище має площу 6804 га і розташоване на території двох адміністративних районів Черкаської області — Чигиринського та Кам’янського та двох лісництв Державного підприємства «Кам’янське лісове господарство» — Креселецького та Грушківського.

У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, Матвій Грива та Іван Жила, в 40-х роках Гнат Голий, Г. Похилий, Семен Неживий. У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом Свирида Коцура), і повстанські загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади.

Загальна карта-путівник рекомендованих для відвідування пам`яток Холодного яру. Червона стрілка вказує на північ.

Ось так виглядає вхід в Краєзнавчий музей с. Медведівка, який як філія “Холодний Яр” входить в структуру Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” (Міністерство культури).

До речі, Музей знаходиться в колишньому будинку священника сусідньої від нього напіврозваленої цекви Успення святої Богородиці.

Совок подолав холодноярців? Ось так виглядає експозиція в середині музею. Було би добре, щоб якісь ентузіасти допомогли музейникам оформити це все принаймні на банерах із хорошим дизайном.

У це тяжко повірити, але в музеї є багато дуже цінних експонатів. От, наприклад, картина Івана Гонти, автор – відомий український митець Данило Нарбут. Є там теж і картина “Максим Залізняк”.

“Колорадська” стрічка в Холодному Яру… Бійцівський дух холодноярців знищувався не лише чекістами – у Другій світовій лише в Медведівці полягло десятки селян (пам`ятник над цією табличкою типово совковий – з гіпсу).

Пам’ятник Максиму Залізняку в Медведівці. Встановлений у 1993 році до 225 річниці Коліївщини, коштом мешканців села. Відомий гайдамацький лідер зростав саме у цьому селі до часу, коли в 13-річному віці пішов на Запорізьку Січ.

Криниця Максима Залізняка в Медведівці. За переказами криницею користувався в юності М.Залізняк і його родина. Зараз там поруч стоїть стіл і лавки “для пікніків”

Церква успення святої Богородиці в селі Медведівка. Збудована у 1864 році. У 1920-1930-х роках закрита, частково зруйнована (зірвана частина куполів). Під час німецької окупації в 1940-х роках відновила свою діяльність і з того часу діє безперервно до сьогодні.

Джерело «Дзюркало» на узбережжі річки Сріблянка. Пам`ятка гідрології. Колись в цих місцях річка перегороджувалась дамбами на яких розміщувалось близько 20 водяних млинів (звідси походить і назва села – Мельники).

Люди звідусіль приїздять сюди регулярно, щоб набрати/напитись цілющої лікувально-столової води джерела.

Місце розташування дворів трьох братів Чучупаків: Юхима, Олександра, Степана (знайти тяжко; на фото перспектива, яка проглядається ліворуч по дорозі з Медведівки до Мельників). За радянської влади на цьому місці було збудовано колгоспну свиноферму. Садиби Чучупаків знаходились в районі наявних теперішніх залишків філії «Ощадбанку». Від головної дороги, до Сріблянки йде Чучупаківський узвіз.

Могила Василя Чучупаки (1894-1920). Розміщується у північно-східній частині горба центрального сільського цвинтаря. Пам’ятник збудовано у 2002 році з вінницько-житомирського червоного граніту.

Братська могила козаків-холодноярців: Петра Токовенка, Прокопа Деркача, «Данилка» з Полтавщини і одного невідомого. Схоплені більшовиками у 1921 році дорогою з Медведівки до Мельників. Тяжко мордовані (їм, зокрема, чекісти повибирали очі), загинули геройською смертю. Могила знаходиться поруч із могилою Василя Чучупаки.

Пам’ятник «Героям холодного яру», відкритий у 2003 році за участі Віктора Ющенка. Пам’ятник вшановує всіх холодноярських повстанців. Загалом у 1918-1922 роках тільки уродженців села Мельники в боротьбі за Українську державу загинуло 430 повстанців.

Пам’ятник Юрію Горліс-Горському – холодноярівському партизану і автору відомого роману «Холодний Яр». Пам’ятник встановлений у 2010 році коштом Володимира Яковича Сапи.

Поминальний хрест пам’яті жертвам політичних репресій і голодомору. Окрім 430 вищезгаданих повстанців, село Мельники під час голодомору у 1932-1933 років втратило ще близько 250 мешканців села. Голод був настільки страшний, що в селі було зафіксовано 6 випадків людоїдства.

Кресельці, місце загибелі В.Чучупаки. 12 квітня 1920 року, поблизу лісничівки Кресельцького лісництва відбулась нарада 8 отаманів Холодного Яру. Оточені зненацька повстанці вирішили прориватись врізнобіч, поборюючи переважаючі сили ворога (на кожного припадало по 10-15 чекістів). Василь Чучупака з допомого ручного кулемету «Люїс» вирвався, але повернувся допомогти побратимам і загинув із словами: «Готуй нових героїв Холодний Яре». Цей пам’ятник на місці загибелі отамана встановлений у 2002 р.

Пам’ятник Тарасу Шевченку, встановлений працівником лісництва Олександром Андрійовичем Найдою на відзнаку перебування Кобзаря в Холодному Ярі у 1822, 1843 та 1845 роках. О. А. Найда не лише продав три свої бички, щоб за виручені кошти встановити цей пам’ятник в часи радянської влади, а також присвятив своє життя дослідженню пам’яток Холодного Яру (його раритетна карта-схема дотепер є найдокладнішим джерелом для краєзнавців із визначення розташування об’єктів на місцевості).

Гайдамацький ставок — ставок біля Мотронинського монастиря, де гайдамаки святили ножі. У 1968 році на його дні його знайдено немало ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків. Знахідки були передані до Чигиринського краєзнавчого музею.

Печери — розташовані поблизу гайдамацького ставка (якщо стати між табличками «Монастирський став» і «Відповідальність за лісові порушення», лицем до ставу і до першої таблички, то з правого боку вгору йде стежка, яка через 200 метрів виводить прямо на печеру). Зі слів старожилів, довжина підземних ходів в околицях близько 28 кілометрів. Вели вони від Мотронинського монастиря до оборонних валів, до Холодного, Червоного, Святого валів. Український письменник і композитор Гнат Хоткевич у 1926 році пройшов підземними холодноярськими ходами близько чотирьох кілометрів. У нетрях Холодного Яру виявлені печерні церкви, каплиці, в`язниці.

Пам’ятник холодноярським партизанам — відкритий у серпні 1978 року. Скульптор — Станіслав Грабовський. Слід відзначити, що в Холодному Яру окрім радянських партизанів перебували також і бійці УПА (зафіксовано факт переговорів, однак червоні відмовились від співпраці в боротьбі проти нацистів). Поблизу пам’ятника розміщується Великодня Гора — найбільший земляний насип у холодноярських лісах.

Склик — традиційне місце збору гайдамаків і козаків. Розміщений за ворітьми Мотронинського городища, що виходили на Чорний шлях. На великому дубі (в діаметрі мав 13 метрів) висів казан, дзвін якого було чути на кілька кілометрів. Неподалік від склику і біля хутора Буда збереглися рештки виробництва заліза.

Гайдамцька Січ – заснована в середиі XVIII століття. Тут відбувались наради керівників гайдамацького повстання 1768 року. Звідси починається «Січовий Яр».

Холодний Яр – центр 5 ярів загальною довжиною у 250 км. Площа ярів – близько 30 тисяч гектарів, у яких розміщено 20 сіл і 12 хуторів.

Поташний Яр у якому гайдамаки виготовляли порох, холодну і вогнепальну зброю. Яр утворився після того, як великий зсув землі розділив Холодний Яр на дві частини. На дні його протікає річка Косарка, понад якою з Холодного Яру пролягав Чумацький шлях.

Дуб Максима Залізняка — росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри. Стовбур шість раз вражали громовиці. Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко та інші.

Дуб Максима Залізняка. Вік – понад 1100 років, висота – 30 метрів, обхват – 8,9 метрів. Хлопець під дубом – пластун, один з організаторів гри “Джура” у 2011 році у цих місцях (зараз служить в одному із спецбатальйонів МВС).

“Українське село”. Тут можна перекусити і попити чаю із справжніх холодноярських трав.

Місце загибелі 89 українців – вбитих “ПОСОБНІКАМИ” (?) нацистів на хуторі Буда, які поховані в братській могилі.

Сад пам`яті – закладений 9 жовтня 2009 року учнями черкащини за підтримки СПУ.

Мотронинський монастир (фото самого монастиря не даю, гидко від УПЦ МП там розміщеного; а от панорама – хороша) — православний монастир, заснований в лісовому урочищі на місці скіфського Мотронинського городища. Древнє поселення оточують вали. Висота зовнішніх валів городища — від 20 до 25 метрів. Загальна довжина їх — понад 57 кілометрів. У козацькі часи монастир був чоловічим і сюди приходили доживати віку заслужені козаки-ветерани, або козаки-інваліди, які вже не могли тримати зброї в руках. Свято-троїцька церква монастиря, що збереглась, збудована понад 200 років тому – у 1804 році.

Монастирське Джерело (Святого Онуфрія Великого) – пам’ятка природи поблизу монастиря. Сходи до джерела – навпроти входу до монастиря.

Гриби в Холодному Яру охороняються законом – можна і штраф сплатити (а фото – прайс штрафів)

Джерело “Живун” – екологічно чиста питна вода. Вода в ньому ніколи не замерзає. За вмістом розчиненого срібла та інших корисних для здоров’я людини хімічних елементів. Вважається найкращим з-поміж усіх джерел Холодного яру. На місці джерела родина Терещенків понад століття тому організувала курорт із грязьовими ваннами включно.

Окрім джерела тут є капличка, а також дуже хороше місце для відпочинку та “пікніків” (із столами і лавками), обладнане зі смаком. Тільки прибирайте за собою і за іншими, заберіть із собою в міські смітники сміття, яке там безкультурні громадяни зилишили.

За совка одна добра людина намалювали схему розміщення всіх можливих пам`яток Холодного Яру (без повстанських). Схема зберігається в Медведівському музеї – було б добре, щоб хтось її якісно перемалював, бо там ще пару десятків цікавих об`єктів зазначено.

Список інших памяток з попередньої схеми

Околиці с. Мельники – карта 250-ка (в одному сантиметрі 250 метрів). Дуже докладна карта, подарована добрими людьми медведівському музею. Відгукніться, хто її робив – треба карту в електронній версії в маси теж поширити (для різних пластових та інших теренівок).

Основний лісовий масив Холодного Яру.

Ось він, Холодний Яр, на 250-ці

Матеріал: пл.сен. Юрій Юзич, ОЗО

*