Наші хиби і болячки

Заступник окружного звітодавця в Мукачеві бр. Гайдукевич в своєму звіті між іншим пише: Слідкуючи за розвоєм Пласту на Підк. Русі і Мукачівського округа бачу значній розвиток, порівнюючи з минуліми роками. Але далеко ще до того рівня, як розвинувся Пласт в других краях. Чому?

Перш за все бракує нам фахової пропаганди і фахової литератури. В широких кругах руського населеня Підкарп. Руси панує культурна заосталість и убогість.

Несвідомі люде нападають на Пласт. Одні закидають в атеїзм і, другі в консерватизмі, дехто називає одступниками віри Христової, протилежний табір ганьбить нас за клерикалізм і т. д. Даремно доказувати, що пластун, який любить природу, буде шанувати і закони людства. А наші старші громадяни сплять, преса мовчить, кує будучність лише одна пластова молодь.

Щоби хоч частинно допомогти Пласту, треба аби культурні товариства і школи помагали Пласту, а Міністерство видало відповідне розпорядження. З субвенцій, що одержує Пласт найскорше видавати фахову пластову літературу і оповідання про природу. Далі видавати пластові часописи. Закупити лопатки, сокири і др. помічні засоби для пластових відділів. Поміч війська випозиченням и поясненням про телефонні і телеграфні прилади, виданням похідних кухонь до табору і вправ. Пластовим функціонерам забезпечити свободу дії і асигнуванування певної квоти на організаційні видатки. Рівномірна поміч всім національним відділам, а не деморалізувати молодь надзвичайними обіцянками в некористь руських відділів.

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Пластун Павлюк з Севлюша пише в листі до референта руських відділів:

Я сього року постановив собі, що мушу бути в таборі. Мій батько відмовився мені допомагати навіть у школі, не тощо де інде. Щоб докінчити сей рік, я позичив собі грошей, а на вакаціях маю їх віддати. Тепер бачу, що і до табору мушу піти і позичити грошей. А таборувати дуже мені хочеться, щоб практично навчитися дещо пластового, і зложити курс на провідника, бо я бачу, що теперішніх наших провідників за якийсь час не стане, а ми тутешні в тому мало що розуміємося і то може статися, що наш Пласт може опинитися у чужих руках.

Через те треба, щоб в таборах був окремий курс для тих пластунів, котрі би могли стати провідниками. Через цілий час таборування, вони мали би учитися: як орґанізується Пласт, як ведеться практично і т. д. Потом видати їм свідоцтва з того курсу. Я просив би Вас, брате професоре, щоб Ви так зарядили.

По таборі мусів би піти до дому, щоб собі заробити грошей, аби мав з чим прийти на другий рік до школи і заплатити борги. Я знаю, що батько не поможе, бо він каже, що ми в школі нічого не робимо лише сидимо, а дома я би йому приносив хосен. І я не нарікаю на него, а нарікаю на його неграмотність, бо як селянин, ще не розуміє школи.

То й не диво, що наші люде не розуміють ваги Пласту і табору. І се є головна перепона розвитку нашого Пласту.

Джерело: журнал Пластун-Юнак-Черкес, ч. 3-4, 1926

*

0 коментарів

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Олекса Гасин

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This