Позначки:, ,

Заступник окружного звітодавця в Мукачеві бр. Гайдукевич в своєму звіті між іншим пише: Слідкуючи за розвоєм Пласту на Підк. Русі і Мукачівського округа бачу значній розвиток, порівнюючи з минуліми роками. Але далеко ще до того рівня, як розвинувся Пласт в других краях. Чому?

Перш за все бракує нам фахової пропаганди і фахової литератури. В широких кругах руського населеня Підкарп. Руси панує культурна заосталість и убогість.

Несвідомі люде нападають на Пласт. Одні закидають в атеїзм і, другі в консерватизмі, дехто називає одступниками віри Христової, протилежний табір ганьбить нас за клерикалізм і т. д. Даремно доказувати, що пластун, який любить природу, буде шанувати і закони людства. А наші старші громадяни сплять, преса мовчить, кує будучність лише одна пластова молодь.

Щоби хоч частинно допомогти Пласту, треба аби культурні товариства і школи помагали Пласту, а Міністерство видало відповідне розпорядження. З субвенцій, що одержує Пласт найскорше видавати фахову пластову літературу і оповідання про природу. Далі видавати пластові часописи. Закупити лопатки, сокири і др. помічні засоби для пластових відділів. Поміч війська випозиченням и поясненням про телефонні і телеграфні прилади, виданням похідних кухонь до табору і вправ. Пластовим функціонерам забезпечити свободу дії і асигнуванування певної квоти на організаційні видатки. Рівномірна поміч всім національним відділам, а не деморалізувати молодь надзвичайними обіцянками в некористь руських відділів.

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Журнал Пластун-Юнак-Черкес число 3-4 1926

Пластун Павлюк з Севлюша пише в листі до референта руських відділів:

Я сього року постановив собі, що мушу бути в таборі. Мій батько відмовився мені допомагати навіть у школі, не тощо де інде. Щоб докінчити сей рік, я позичив собі грошей, а на вакаціях маю їх віддати. Тепер бачу, що і до табору мушу піти і позичити грошей. А таборувати дуже мені хочеться, щоб практично навчитися дещо пластового, і зложити курс на провідника, бо я бачу, що теперішніх наших провідників за якийсь час не стане, а ми тутешні в тому мало що розуміємося і то може статися, що наш Пласт може опинитися у чужих руках.

Через те треба, щоб в таборах був окремий курс для тих пластунів, котрі би могли стати провідниками. Через цілий час таборування, вони мали би учитися: як орґанізується Пласт, як ведеться практично і т. д. Потом видати їм свідоцтва з того курсу. Я просив би Вас, брате професоре, щоб Ви так зарядили.

По таборі мусів би піти до дому, щоб собі заробити грошей, аби мав з чим прийти на другий рік до школи і заплатити борги. Я знаю, що батько не поможе, бо він каже, що ми в школі нічого не робимо лише сидимо, а дома я би йому приносив хосен. І я не нарікаю на него, а нарікаю на його неграмотність, бо як селянин, ще не розуміє школи.

То й не диво, що наші люде не розуміють ваги Пласту і табору. І се є головна перепона розвитку нашого Пласту.

Джерело: журнал Пластун-Юнак-Черкес, ч. 3-4, 1926

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.