За ініціятивою Головної Команди Української Повстанської Армії і референтури зовнішніх зв’язків Організації Українських Націоналістів при Проводі ОУН 11—15 липня 1944 року недалеко Самбора, в мальовничому присілку Сприня біля села Недільна, в будинку лісничівки, розташованому на південному схилі гори Виділок, було створено Українську Головну Визвольну Раду.

Вона стала широким політико-репрезентативним органом, який сконсолідував усі активні на той час національно-свідомі патріотичні сили в їх боротьбі як з німецькими, так і большевицькими окупантами і заразом представляв воюючу Україну в західному світі.

Головою Генерального Секретаріяту (виконавчого органу УГВР) було обрано генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який одночасно займав пост генерального секретаря військових справ та Головного командира УПА. Ще у час навчання в гімназії він був юнаком у 7 курені ім. Князя Льва і 1 курені ім. П. Сагайдачного; згодом став членом куреня «Лісові Чорти», потім — співзасновником куреня «Чорноморці». У 1939—40 рр. був провідником ОУН на західних українських землях. У 1941 р. його призначено міністром оборони в Українському Державному Правлінні, а далі — праця в організації і керівництві УПА аж до загибелі 5 березня 1950 року в с. Білогорща біля Львова. Посмертно Романа Шухевича іменовано гетьманським пластуном скобом та нагороджено Пластовим Золотим Хрестом.

Роман Шухевич серед членів 10-го куреня УУСП "Чорноморці". Зліва праворуч: 1-й ряд: невідомий, Яро Гладкий, Роман Шухевич; 2-й ряд: Анатоль Яросевич - брат Iрени Яросевич, Роман Рак, Антін Івахнюк, Євген Полотнюк, невідомий. 1929 р.

Роман Шухевич серед членів 10-го куреня УУСП “Чорноморці”. Зліва праворуч: 1-й ряд: невідомий, Яро Гладкий, Роман Шухевич; 2-й ряд: Анатоль Яросевич – брат Iрени Яросевич, Роман Рак, Антін Івахнюк, Євген Полотнюк, невідомий. 1929 р.

Поруч з ним серед творців УГВР був о. д-р Іван Гриньох, якого обрано другим віце-президентом Української Головної Визвольної Ради. Його суспільна і політична діяльність також починалася з Пласту. Ще учнем Львівської гімназії він був курінним провідником 7 куреня ім. Князя Льва. В 1926 році йому надано почесне звання гетьманського пластуна скоба. Під час навчання в Богословській академії створив курінь старших пластунів ім. Володимира Великого. Після за
кінчення теологічних студій діяльність в Пласті не припиняв. У 1941 році був ка пеляном леґіону «Nachtigal». Виконуючи дипломатичну працю у складі УГВР, брав участь у перемовинах з польським підпіллям — Армією Крайовою, румунськими і мадярськими урядовими чинниками. Був одним із авторів універсалу УГВР, «Присяги вояка УПА». У вересні 1944 року приймав присягу курсантів Старшинської школи УПА «Олені» в Рожанці біля Славська. Від 1946 до 1983 рр. був головою Президії закордонного представництва УГВР. Від 1956 до 1990 рр. був генеральним вікарієм Греко-католицької Церкви в Західній Німеччині, професором Католицького Університету ім. св. Климентія Папи в Римі. За кордоном був членом куреня «Лісові Чорти».

Другий віце-президент УГВР о. Іван Гриньох (посередині з бородою) у Саліборі з ветеранами УПА та представниками громадських організацій. 1992 р.

Другий віце-президент УГВР о. Іван Гриньох (посередині з бородою) у Саліборі з ветеранами УПА та представниками громадських організацій. 1992 р.

Легендарний Микола Лебедь також був тісно пов’язаний з Пластом. Працю в Пласті починав з 7 куреня у Львові, а від 1928 року був членом куреня «Лісові Чорти». Згодом став визначним діячем ОУН. В уряді УДП Ярослава Стецька в 1941 році займав пост міністра державної безпеки, а в 1944 році був обраний Генеральним Секретарем закордонних справ УГВР. Рішенням президента УГВР Кирила Осьмака як Генеральний Секретар закордонних справ виїхав на захід із завданням домагатися допомоги УПА у західних аліянтів. Від 1949 року, працюючи в ЗСА, вів значну роботу, спрямовану на увічнення пам’яти воїнів ОУН-УПА.

Мирослав Прокоп, член Пласту від 1928 року, був крайовим провідником ОУН в Перемишлі від 1931 року. У 1941 р. — член уряду УДП у Львові, від 1942 року — референт пропаганди на східних землях у Києві, учасник III ВЗ ОУН і голова ініціятивного комітету зі створення УГВР, член Президії УГВР. Від 1946 до 1983 року — заступник голови закордонного представництва УГВР, а у 1983—93 рр. — голова Середовища УГВР на еміграції. Плідний працівник видавничої спілки «Пролог» та низки українських закордонних журналів.

Членом президії УГВР була і Дарія Цісик-Ребет, у гімназійні роки — членка 8 куреня ім. Княгині Ольги у Стрию. Дарія входила до складу ініціятивного комітету, що підготував проведення Великого Збору УГВР. Вона також брала участь у розробці програмних документів УГВР. А очолив Президію цього Великого Збору Ростислав Волошин, пластун з Волині (правдоподібно, Рівне). Під час ВЗ УГВР його обрано Генеральним Секретарем внутрішніх справ УГВР. Був заступником Головного командира УПА, загинув 22 серпня 1944 року в селі Гаї Нижні у нерівному бою з большевиками.

Член Пласту в Золочеві Василь Кук став одним з організаторів проголошення відновлення української державности у Львові 30 червня 1941 р. Він був у керівному складі похідних груп на східну Україну, а також крайовим провідником ОУН на центрально-східних українських землях та півдні (очолював УПА-Південь). Від 1947 р. був заступником Романа Шухевича на всіх посадах, а після його загибелі Василя Кука обрано Головою Проводу ОУН в Україні, Головним Командиром УПА та Головою Генерального Секретаріяту УГВР (прем’єр-міністром підпільного уряду).

Крім цих відомих пластунів, пов’язаних безпосередньо з діяльністю УГВР, було багато членів Пласту, які теж зробили значний внесок у боротьбу з німецькими і большевицькими окупантами. Їхні імена ніколи не будуть забуті історією. Віддаючи належну шану їхнім заслугам, ми також повинні пам’ятати, що не може бути більшої чести, як віддати своє життя за свій народ та Батьківщину.

Джерело: Пластовий Шлях, ч. 2 (126), 2001. — С. 23-25. Статтю подано з деякими змінами і доповненнями.

Публікується у співпраці з:

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.