— Міцні груди дай мені, великий, всемогучий Боже, нездобутні Для брехні, обману й підлоти, могутні й сильні, як скеля над берегом моря. Кріпкі хвилі розбурханого, гнівного моря б`ють громами об них, вони ж пишаються могутні, сильні, нездобуті!

— І дай мені, сильний, всемогучий Боже, буйні крила й високий лет вірла. Буйними крилами щоб прошиб я чорні хмари й високим летом щоб знісся до сонця, своїм цілим єством щоб вхопив ясного проміння і надію щоб я зніс на землю про близький день нашого повстання!

— І дай мені ясний розум, що вміє відрізнити річ велику від малої. Щоб за велику у бій я йшов кривавий, за малу щоб я і не бився. І охоту дай до праці, щоб ніщо не мало сили знеохотити мене без огляду на невдачі усі і на ворогів усіх. І дай запал який має поет в хвилині творення й витривалість малої мурашки, що десять разів впаде і знову піднесеться до праці!

*

— І дай мені, Боже… Та я це добре знаю, що Ти хоч сильний, всемогучий, для мене чудес не поробиш жодних!

— Добре я це знаю, що не даси мені грудей кріпких, як скеля з ґраніту — а даси мені слабкі, людські груди, а я сам мушу взяти молот тяжкої буденщини і серед болів, невдач та вагань сам мушу викувати міцні, сильні груди!

— І те добре знаю, що й не даси мені ні буйного лету, ні могучих крил, щоб линув я до сонця і проміння надії на землю щоб зносив. Ні! Я сам мушу навчитися добре ходити по землі і ось тут, на землі, посеред людської злоби і невдач мушу я сам кувати свої груди в сталь, аж викрешу в них віру, щоб самі світили, як ясне сонце посеред хмар на небі.

— І я вірю, о, в це я кріпко вірю, що й ясного розуму не зішлеш Ти мені готового з небес, а я сам мушу його здобувати, блудячи по шляхах життя. І ні охоти до праці, ні запалу, ні пильности даром не даси мені! Як мала мурашка мушу я сам падати і знову здійматися вгору. І падаючи і з діймаючися вгору, день-в-день, в тяжкій праці посеред невдач, осміяний людьми і битий, мушу я сам це все собі здобути — у поті й крові.

— А це моє спізнання хай початком буде моєї сили й могутности!

Володимир Бірчак

Пластова молитва, “Дорога”, 1941 р., ч. 1, ст. 5

*

Ілюстративний матеріал: ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО

12 березня 2011 року скаутмайстру Володимирові Бірчаку виповнилося 130 років від дня народження.

Ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО, віднайшов опубліковану в газеті “Дорога” за 1941 р., ч. 1, ст. 5 пластову молитву Володимира Бірчака. Станом на 1941 рік В. Бірчак перебував у Празі, а вже у вересні 1945 року була видана постанова про його арешт.

*

Переглянути інші публікації на сайті “100 кроків” про Володимира Бірчака

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.