День Андрія — припадає на ніч і день 13 грудня, вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного.

За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа».

Що варто знати про День Святого Андрія?

По-перше, Св. апостол Андрій Первозванний – один з дванадцяти апостолів, обраних Господом для Євангельської проповіді. Народився у місті Віфсанда в Галілеї і зі своїм братом Симоном займався риболовлею для прожиття. З юності Святий Андрій вірив у Бога, тому став учнем Святого пророка Іоанна Хрестителя.

По-друге, Святий апостол Андрій не тільки перший пішов на заклик Господа, від чого його й назвали Первозванний, а й був також першим з апостолів, який привів до Христа свого брата Симона – майбутнього апостола Петра.

По-третє, вважають, що після Воскресіння Христового апостоли розділили між собою території для проповіді. І Святий Андрій проповідував на землях, що лежать по берегах Чорного і Мармурового морів – нинішні Туреччина, Румунія, Болгарія та Україна.

Андрій Первозванний

Андрій Первозванний

По-четверте, також вважають, що саме Святий Андрій приніс християнство в Київську Русь. З тих пір на Русі Андрій Первозванний – один з найбільш шанованих святих, її покровитель.

По-п`яте, після апостольських мандрів апостол Андрій був засуджений на хресну страту. За переказами, він відмовився прийняти смерть на такому ж хресті, на якому страждав Ісус Христос, і зажадав розп’яття на косому хресті. З тих пір косий хрест називають Андріївським.

По-шосте, Святого Андрія вважають покровителем мореплавців і мандрівників. Згідно з переказами, апостолу вдалося молитвою заспокоїти розбурхане море.

По-сьоме, переддень Дня Святого Андрія, ніч з 12 на 13 грудня, вважали містичною та найбільш підходящою для ворожінь на долю, майбутнього нареченого і весілля.

Приготування до свята Св. Андрія

Вранці до сходу сонця дівчата йшли і ламали вишневі гілки, ставили їх у воду та просили долю, щоб гілки зацвіли до Нового Року. Коли зацвітуть, то дівчина знайде свою долю. Коли ні, то дівчина або не вийде заміж, або вийде, але не буде щаслива.

Зі сходом сонця дівчата, зібравшись в одній хаті, пекли чарівні балабушки. Це все відбувалося у супроводі магічних співів. Після спечення виймали балабушки з печі та парували-складали по два, називаючи їх іменами хлопця та дівчини. Після цього заготовляли інші речі до чарування: свічки, папір, віск, гілки з калини, влаштовували печеру чародія на подвір’ї, зносили різну одежу для передягнення.

Пампушки

Пампушки

Головним однак було приготування до печення коржа-калити. Усі хлопці та дівчата приносили до хати, де відбувалося печення, по жмені борошна на печення “калити”. Мед приносили тільки хлопці, мак і воду тільки дівчата. Починало місити коржа мале хлоп’я, а дані місили по черзі всі дівчата, а саджаючи в піч співали:

Наше сонечко, засвіти,
Нашу доленьку пригорни.
Земле-матінко породи,
Радість, щастя приведи.

“Калита” — це круглий великий корж із чотирма дірками на одному краї, із виробленим узором “кривого танцю”, витисненим сонцем, місяцем і зірками. Після спечення коржа хлопці мастили його медом і переплітали через дірки червону стрічку.

Андрій готується кусати калиту

Андрій готується кусати калиту

У день св. Андрія вечеря була пісна, але різноманітна стравами: каша, голубці із пшоном і гречаною кашою, вареники з капустою, сливами, пиріжки і пампухи.

Вечорниці

Увечері молодь сходилася до одної хати. У часі вечерниць співають, ворожать долю, хлопці скачуть, щоб укусити “калиту”, яка висить на червоних стрічках із стелі.

Усі андріївські пісні магічні, мають привернути добру долю. У цих піснях під іменем Андрія треба розуміти бога подружжя. Дічата співають: “Радість щастя принеси, Нашу долю приверни“… а далі:

Андрію, Анлрію, мій великий добродію,
Коноплі ті сію, дай мі Боже знати,
З ким їх буду молоденька брати,
З ким на рушник буду ставати…

Ворожіння на Андрія

Ворожіння на Андрія

Хлопці мріяли про подружжя з молодою вродливою дівчиною. Із цих пісень знаємо, що молоді звертали увагу не на маєтки, але таки більше на взаємну любов:

Любий, милий озовись!
Та до мене прихились!
Ти маєш воли та корови,
А Маруся чорні брови…

Ще інша пісня каже:

Ой матусю, горох точу,
Чорнявого хлопця хочу!
Він чорнявий, я білява,
Я ся йому сподобала.

У цій пісні дівчина бажає собі найкращого хлопця. Вона точить горох через шкіряне решето.

Гірший горох відходить, а кращий залишається. Так незугарні хлопці відійдуть, а гарний-судженнй залишиться.

Ще одна пісня, яка тепер добре знана, хоч із трохи зміненими словами: “Била мене мати Калиновим прутом Та й щоб я не стояла З молодим рекрутом…

Калина здавна вважається чарівним деревом- зіллям вірного кохання. Тому калиновий прут має силу привернути дівчині справжнього любого-судженого.

Ворожіння

Ворожіння

* * *
В андріївських звичаях та традиціях є багато нам незрозумілого. Але ми мусимо дивитися на ці звичаї не на тлі сучасного життя, але на тлі давньої культури, вірування і життя наших предків. Щойно тоді зможемо зрозуміти й оцінити це святкування.

Релігія наших предків була почитанням сил природи. Головним богом був бог-сонце, бог-Дажбог. Отже, “калита” під стелею — це був символ сонця і бога-шлюбу, мак у коржі символізував зорі в небі та віщував великий урожай, багатство, достаток.

“Калита”, намащена медом, це жертва тому богові, бо мед — це солодощі життя. Хлопець, який підскочить і вкусить “калиту”, приєднається до того добродійства і буде щасливий та багатий. Того, який не “доскочив”, замащували сажею і водою, бо вірили, що вогнем і водою очишать того юнака, що його нечиста сила не допустила вкусити “калиту”.

У піснях, привітаннях, побажаннях і жартах — у всьому спрямовано увагу на підбір пари, на щире кохання, на одруження.

Це молодече свято Андрія, як і Купала, популярне і шановане впродовж віків у народі в Україні дійшло у звичаях та піснях аж до нас, то ж і ми повинні його продовжувати.

Джерело: журнал “Юнак”, ч. 12, 1986. Подала пл. сен. Галя Бродович

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.