1 грудня 2014 року відійшов на Вічну Ватру Євген Сверстюк. Людина, що уособлювала цілу епоху боротьби проти тоталітаризму. “Озброєному до зубів режиму Сверстюк міг протиставити лиш своє слово.

І система, жорна якої перемелювали мільйони, таки зазнала краху, від таких одиниць як Сверстюк. Він не спинився і після цієї найбільшої у своєму житті перемоги: продовжував досліджувати, писати, переконувати інших. Статті, книги, зустрічі, лекції, громадська робота – все це наповнювало його життя до останніх днів. Цей світ належав йому, тому що він творив та змінював його своїми текстами та невгамовною діяльністю”, – наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Попрощатися з письменником до Будинку вчителя і висловити свою шану і повагу прийшло найвище керівництво держави – президент Петро Порошенко та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. На церемонії також були присутні учасники Ініціативної групи “Першого грудня” Богдан Гаврилишин (пластун-сеніор, член куреня “Лісові Чорти“), Любомир Гузар (пластун-сеніор, член куреня “Червона Калина”), Мирослав Маринович, Вадим Скуратівський, Мирослав Попович, Іван Дзюба, Ігор Юхновський (почесний член Пласту), дисиденти Василь Овсієнко, Йосиф Зісельс, Семен Глузман, Олесь Шевченко, письменниця Марія Матіос, співаки Святослав Вакарчук, Руслана, сестри Тельнюк та інші.

Участь у прощанні з Євгеном Сверстюком взяли також і пластуни.

Пластуни взяли участь у вшануванні пам`яті Євгена Сверстюка

Пластуни взяли участь у вшануванні пам`яті Євгена Сверстюка

Пластуни взяли участь у вшануванні пам`яті Євгена Сверстюка

Пластуни взяли участь у вшануванні пам`яті Євгена Сверстюка

Прощання з Євгеном Сверстюком, стоять - Володимир В`ятрович (директор Українського інституту національної пам'яті) та Євген Ніщук - Міністр культури України з 27 лютого до 2 грудня 2014 р. та кобзар Тарас Компаніченко. Позаду Вятровича стоїть Мирослав Маринович

Прощання з Євгеном Сверстюком, стоять – Володимир В`ятрович (директор Українського інституту національної пам’яті) та Євген Ніщук – Міністр культури України з 27 лютого до 2 грудня 2014 р. та кобзар Тарас Компаніченко. Позаду Вятровича стоїть Мирослав Маринович

Прощання з Євгеном Сверстюком, квіти покладає Київський міський голова Віталій Кличко

Прощання з Євгеном Сверстюком, квіти покладає Київський міський голова Віталій Кличко

Прощання з Євгеном Сверстюком, стоїть Мирослав Маринович, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові

Прощання з Євгеном Сверстюком, стоїть Мирослав Маринович, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові

Любомир Гузар про Євгена Сверстюка

І його патріотизм, я можу сказати, прислухуючись до того, що він говорив, це був справжній християнський патріотизм. Сверстюк думав категоріями людини віруючої, справді, дуже-дуже віруючої. І, мені здається, те, що він зробив впродовж багатьох років, десятиліть, ті його терпіння особисті, які він переніс, і також його праця, особливо на літературному полі, заслуговують на велику вдячність зі сторони нашої спільноти. Цю людину, яка від нас відійшла, ми повинні вшановувати з почуттям глибокої вдячності і за те, що вона зробила, і за те, як вона це зробила. Бо, справді, це подиву гідна людина. Дай Боже, щоб ми таких мали більше (джерело).

10 цитат Євгена Сверстюка

1. Якщо нація, яка обороняє свій край, є мобілізована духовно, то таку націю неможливо перемогти.

2. Зневіра – один із хворобливих проявів життя і, до речі, один із великих гріхів. У кожного бувають різні летючі настрої, але людина не має морального права ділитися своєю зневірою.

3. Один в полі воїн — це перше гасло кожної людини, кожен має бути воїном і воювати там, де може бути успішним і не перекладати свою роботу на інших.

4. Молодь повинна долати українську хворобу порізненості, ледачого самозаспокоєння й неуцтва, споживацького патріотизму і позірної релігійності. Спадкову хворобу. Як завжди, нормальна молодь гуртується в об’єднання, де культивуються принципи безкорисливости, змагальности, ідеалізму. Без ідеалізму і романтизму немає молоді.

5. Під благодатним українським небом усе буйно росте. Особливо бур’ян, коли його не виполювати. І гори сміття, коли не прибирати.

6. У будь-які часи є люди, які повинні ошляхечувати суспільство. Їх небагато, і вони здатні відстоювати свою думку, писати не те, що прийнято, а що справді потрібно, важливо, не фальшивити й не розмінюватись. Хоча б в ім’я принципу, який дає право залишатися людиною або не залишатися.

7. Нинішнє філософське формування того ж питання: «здаватися чи бути» так само торкається життєвої позиції людини, яка обирає шлях активного самоутвердження в житті і в своїй ролі, обирає справжність і відповідальність, або нічого не обирає, тобто залишається в пасивній ролі вдаваного діяча, вдаваного патріота, вдаваного учасника гри.

8. Тільки з доброти і любові щось росте. У гонитві за матеріальним люди ніколи не досягнуть згоди і не взнають власного покликання. Цей шлях плаский і нівечить особистість.

9. Нам потрібно боротися за українську мову в кожній сім’ї, в кожній родині. Це має стати нормою. Це вирішується на рівні людини. Жоден закон не погубить мови.

10. Єдина безпрограшна позиція людини – чесна.

Джерела:

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.