Перша КОМЕТА появилась на бурлацькому сузір’ї під кінець червня 1950 року (цікаво, кілько видань інших великих куренів виходить безпереривно 58 чи більше літ?) Тут, під натиском з різних сторін, а головно Дзюня, маю написати про початки КОМЕТИ, і як до цього дійшло.

Після того, як самостійний гурток УСП “Жбурляї”, якого я був членом, перестав існувати, я з шапкою в руках подався до Ватаги – 1-го куреня УСП “Бурлаки“. Як кожний знає, дорога до Ватаги є тяжка і далека, а часами і терниста і не кожний доходить до мети. Так як я собі пригадую, то щойно 1949 року я став повним Бурлакою.

То був дуже переходовий час і вже декілька Бурлак було за океаном, інші були на студіях в Бельгії, та Німеччині, а кількох було в переходових таборах, де переходили “комісії” – різного рода досліди, допити і т. д. і як казалось сиділи на валізках і чекали на чергу – виїзд за океан.

Це я згадую тільки тому, бо багатьох Бурлак я знав тільки імена. Так вийшло, що не було нагоди зі всіми особисто познайомитись – Дзюньо, Джек, Джім, Тато, Тадзьо, Бандеровець, Оріх, Колюмб і ще певно хтось, усіх тепер не пригадую.

В міжчасі і я почав переходити різні “комісії”. Однак заки я остаточно виїхав до Канади, я позбирав усі відомі адреси заокеанських Бурлак, щоб якнайскоріше з ними сконтактуватися і таким способом познайомитись.

Осівши врешті в Гамільтоні з приблизно десятма адресами, що означало писання принаймні 10 листів. Ціла справа почала виглядати більш скомпліковано, ніж видавалось спочатку. Багато легший спосіб виглядало написати одного листа, зробити копії і розіслати. Щоб справу пустити якось в рух, я сконтактувався з Джеком (першим Ватажком) і він приїхав до Гамільтону (він вже тоді мав всім звісне авто Austin), де ми обговорили справу писання листів. І хоча Джек не любить писати листи, ми таки вирішили написати один лист – свого рода одноднівку, подаючи адреси та відомості від Бурлак про Бурлак. Тепер зайшла справа який титул (назву) надати тому листові. Тому, що не було апробати Ватажка на такий лист то названо цей лист “Неофіційний Інформатор”. Ця назва виглядала не дуже то притягаюче – треба було щось коротке, що може викликати зацікавлення.

Комета

Комета

А щоб не зволікати за шуканням “ідеальної” назви, перший випуск листа названо “КОМЕТА” зі слідуючих причин: Комети появляються раптово і раптово зникають (тоді ще не було так багато комп’ютерів, щоб могти все точно предбачити чи підрахувати). Так могло статись із цією КОМЕТОЮ (раптове зникнення), якщоб ніхто з Бурлак не відізвався. По-друге, назва коротка і слово комета можна писати без змін кирилицею і латинкою. Ну і по-третє (як зауважите зі залученої першої сторінки КОМЕТИ) дуже легко накреслити великими буквами КОМЕТА. В мене в хаті була визичена машинка і писання пішло в рух (двома пальцями) уживаючи тонкий папір (Не має нічого спільного з Папіром, теж знаним як Ігор Король) і кальки. Всеж таки прийшлось писати 4 рази (три копії на один раз). І так перше число КОМЕТИ вийшло в світ під кінець червня 1950 року. Першого числа було випущено 12 примірників. На щастя відгук на КОМЕТУ був дуже добрий.

Майже всі, що одержали КОМЕТУ відписали подаючи відомості про себе та інших Бурлак, як теж прийшло кілька листів від Бурлак, яких адрес ми не мали. Показалось, що заінтересування є, і що почате діло треба буде продовжувати.

Відносно скоро почались проблеми технічного характеру. Машинки до писання не все можна було визичити на час і так напримір деякі числа були писані латинкою (треба було брати те, що можна було дістати). Власники машинок чомусь були зовсім невирозумілі і щораз тяжче було машинки визичувати. Можливо, що писання через кілька “кальок” і товчення по клявіятурі, щоб остання сторінка була чітка, не конечно було корисне для машинок. Помимо всего цим способом було випущено 5 чисел. КОМЕТУ висилано до осередків, де було скупчення Бурлак – один примірник і по примірникови до кожного Бурлаки, що мешкав сотки чи тисячі кілометрів (миль в Америці) віддалений.

Також настала потреба видавати більше примірників. Тому, що з кожним приїздом транспорту збільшувалось число Бурлак в Америці і кожний хотів одержувати КОМЕТУ. Писати на машинці вживаючи кальки ставало що раз більше непрактичним і забиралао багато часу – потрібно було дістати доступ до цикльостилю (до того часу ще ніхто не видумав “Xerox”). Цю справу розв’язав Пицьо, який віднайшов когось в New Jersey чи New York-у, котрий завіз цикльостиль з Augsburg-у до Америки. В короткому часі Пицьо перепачкував цей цикльостиль до Канади. Цей цикльостиль був унікатом і по нинішний день я не є певний чи він був перший у друкарні Гутенберга.

Магомед

Довідка. Магомед – Богдан Миколин – батько бурлацької «Комети». Це була його ідея, ініціятива та випуск перших «Комет», котрі стали долітати до Бурлак розкинених по різних дежавах, а навіть по різних континенах. Магомед – це скоромний чоловік і може тому небагато, або таки нічого не залишилося в бурлацькій Хроніці або у архівах. Навіть його знимку треба було викроювати з групової. Упорядник звертався до нього окремим листом, щоб він прислав свою знимку та особисті дані. Відповіді не було. Приїхав до Канади 20 травня 1950 та поселився в Гамільтоні. Окрім своєї приналежності до Бурлак, він був теж членом Канадських Скавтів та показував нам на Великих Радах їхні відзнаки.

Богдан Миколин - Магомед

Богдан Миколин – Магомед

Джерело: Книга Ватаги Бурлаків, 1946 – ∞. — Нью-Йорк – Львів, 2010

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.