Студіююча молодь нехай займається політикою, але так як належить інтелігенції. Нехай студіює історичні і політичні проблеми і передумує, нехай не вірить, що щастя Бог подає. До сего знов треба додати, щоб студіюючі найкраще працювали у своєму фаху і щоб політикою займалися по за тим.

Політика сьогодні є працею, а не говорінням. Хто хоче бути політиком, мусить здобути собі належну освіту водповідним вивченям тих галузей і писань, які потрібні. Чи підготовляється так наша молодь до своєї майбутньої політичної діяльности? Чи читає, наприклад: Аристотелеву політику, досконале знаня якої в Анґлії уважається добрим парламентарним тоном? Чи учить так звану державну науку, народнє господарство і статистику? Чи читаються писаня новіших визначних політичних письменників — Міля, Сканцера, Мена? Чи читається Токвіля? Чи учать історію фільософії? Чи читають російських славянофілів, польських месіяністів, а також чи читають з домашньої літератури Гавлічка и Палацкого? Чи читає наше студенство побіч домашніх політичних часописів головні часописи чужї, щоб самостійно міркувати, що поза нами і у нас діється.

Хоч би і не хотів остерегти молодь перед політикою, та не замовчу однак своєго переконання, що політична діяльність не найвидатніша діяльність для народу і людства. Політика не вирішує долі народів; вирішують почування і ідеї, які виникають не в парламентах, а в серцях і головах окремих осіб, не тілько прославлених світом, а і тих, що в непоказних хатах, в мозольній праці коротають життя. Почування та ідеї розширюються, родяться нові почуваня та ідеї, а нові ідеї виховують нове покоління. Часом, правда, тим почуванням та ідеям визначні практики дають політичний вираз.

Через те дбаймо, щоб кожний мав живе переконання; дбаймо, щоб наше культурне вдосконалення служило високим ідеалам моральним. Тоді найдуться и політики, які тим переконанням дадуть практичний вираз.

Журнал "Пластун", число 5-6, 1930

Журнал “Пластун”, число 5-6, 1930

Джерело: журнал “Пластун”, число 5-6, 1930 р.

Довідка (вікі). Томаш Гарріг Масарик (7 березня 1850 Годонін, Моравія — 14 вересня 1937) — чеський філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини (1918–1935).

Народився у місті Годонін у Моравії (у регіоні Моравська Словаччина) в словацько-німецькій родині. 1876 року закінчив Віденський університет. Після поділу Карлового університету в Празі на німецький і чеський університети (1882) — професор філософії у чеському університеті.

Ставши президентом Чехословаччини, Масарик підтримував діяльність українських еміграційних груп у Празі та інших містах, допоміг відкрити і забезпечив фінансовою підтримкою Український вільний університет (1921), Вищий педагогічний інститут імені Драгоманова (1923 (обидва у Празі) та Українську господарську академію у Подебрадах (1922). Мав значну популярність серед українців.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.