Томаш Масарик: молодь і політика

Студіююча молодь нехай займається політикою, але так як належить інтелігенції. Нехай студіює історичні і політичні проблеми і передумує, нехай не вірить, що щастя Бог подає. До сего знов треба додати, щоб студіюючі найкраще працювали у своєму фаху і щоб політикою займалися по за тим.

Політика сьогодні є працею, а не говорінням. Хто хоче бути політиком, мусить здобути собі належну освіту водповідним вивченям тих галузей і писань, які потрібні. Чи підготовляється так наша молодь до своєї майбутньої політичної діяльности? Чи читає, наприклад: Аристотелеву політику, досконале знаня якої в Анґлії уважається добрим парламентарним тоном? Чи учить так звану державну науку, народнє господарство і статистику? Чи читаються писаня новіших визначних політичних письменників — Міля, Сканцера, Мена? Чи читається Токвіля? Чи учать історію фільософії? Чи читають російських славянофілів, польських месіяністів, а також чи читають з домашньої літератури Гавлічка и Палацкого? Чи читає наше студенство побіч домашніх політичних часописів головні часописи чужї, щоб самостійно міркувати, що поза нами і у нас діється.

Хоч би і не хотів остерегти молодь перед політикою, та не замовчу однак своєго переконання, що політична діяльність не найвидатніша діяльність для народу і людства. Політика не вирішує долі народів; вирішують почування і ідеї, які виникають не в парламентах, а в серцях і головах окремих осіб, не тілько прославлених світом, а і тих, що в непоказних хатах, в мозольній праці коротають життя. Почування та ідеї розширюються, родяться нові почуваня та ідеї, а нові ідеї виховують нове покоління. Часом, правда, тим почуванням та ідеям визначні практики дають політичний вираз.

Через те дбаймо, щоб кожний мав живе переконання; дбаймо, щоб наше культурне вдосконалення служило високим ідеалам моральним. Тоді найдуться и політики, які тим переконанням дадуть практичний вираз.

Пластун-Юнак-Черкес

Джерело: журнал “Пластун”, число 5-6, 1930 р.

Довідка (вікі). Томаш Гарріг Масарик (7 березня 1850 Годонін, Моравія — 14 вересня 1937) — чеський філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини (1918–1935).

Народився у місті Годонін у Моравії (у регіоні Моравська Словаччина) в словацько-німецькій родині. 1876 року закінчив Віденський університет. Після поділу Карлового університету в Празі на німецький і чеський університети (1882) — професор філософії у чеському університеті.

Ставши президентом Чехословаччини, Масарик підтримував діяльність українських еміграційних груп у Празі та інших містах, допоміг відкрити і забезпечив фінансовою підтримкою Український вільний університет (1921), Вищий педагогічний інститут імені Драгоманова (1923 (обидва у Празі) та Українську господарську академію у Подебрадах (1922). Мав значну популярність серед українців.

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. Кость Березовський: Молодь — праця — характер – 100 кроків - […] праця — пише Масарик — перетворює нас в людей, в характери, робить нас […]
Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This